fbpx
додому Лебединський художній музей Лебединський художній музей: віртуальна подорож до зали «Мистецтво першої половини ХІХ століття»

Лебединський художній музей: віртуальна подорож до зали «Мистецтво першої половини ХІХ століття»

0
12

Карантин – зовсім не вирок нашим естетичним потребам. І навіть, якщо ми застрягли вдома на найближчий час, то це аж ніяк не привід відмовлятися від подорожі до музею. Завдяки інтернету, це можна зробити прямо з дому!

Тож, замість того, щоб сумувати через закриття місць культурного відпочинку, запрошуємо вас у віртуальну подорож до найбільш вражаючої зали лебединського художнього музею, а саме – «Мистецтво першої половини ХІХ століття», де кожен експонат має цікаву та неймовірну історію.

Зала №2 “Мистецтво першої половини ХІХ століття”

Для відвідувачів художнього музею друга зала завжди була з ефектом «вау!», бо захоплює з першого експонату, занурює в час, коли в пріоритеті була шляхетність і освіченість, витонченість і оригінальність. Атмосфера цієї зали налаштовує на роздуми про минуле, а  меблі, предмети побуту, посуд, картини, книги, альбоми, інші предмети – це як машина часу, що переносить відвідувачів в епоху балів початку ХІХ століття.

Зала №2 “Мистецтво першої половини ХІХ століття”
Зала №2 “Мистецтво першої половини ХІХ століття”

Початок ХІХ століття став найважливішим у розвитку образотворчого мистецтва, утвердження в ньому нової тематики, форм і жанрів. В портретах цього залу можна поспостерігати швидку зміну напрямів: як класицизм поступається місцем романтизму, а романтизм на шляху свого розвитку зустрічається з набираючим силу реалізмом.

Зала №2 “Мистецтво першої половини ХІХ століття”

На загал публіки представлені дивовижні шедеври українського та російського образотворчого мистецтва, серед яких унікальні портрети представників української аристократії, родин лебединської знаті та видатних діячів історії початку ХІХ століття.

Петро Левицький «Портрет князя Рєпніна-Волконського», 1820

Найцікавіший з них – парадний «Портрет князя Рєпніна-Волконського» роботи Петра Левицького (1820). В портреті цього військового та державного діяча, кавалерійського генерала та генерал-губернатора, втілився естетичний ідеал епохи. Його молодість пройшла в бойових походах, а зрілі роки – на державній службі, де він проявив себе як гуманний і енергійний адміністратор. Князь Рєпнін-Волконський часто підтримував активних діячів української культури. Був близько знайомий з Шевченком, який у 1843-1844 роках гостював у його маєтку.

“Портрет Віри Анненкової”, сер. ХІХ ст.

Перекликається з Рєпніним – ліричний портрет світської красуні Віри Анненкової – фрейліни імператриці Олександри Федорівни, дочки сенатора Івана Бухаріна, чий маєток знаходився у селі Бобровому Лебединського повіту. Портрет завжди виділявся із загального ряду жіночих портретів у художньому музеї. Вся справа в дивовижній красі моделі. Ще з часів навчання у Смольному інституті, Віра була у центрі уваги. Представники вищого світу наввипередки поспішали засвідчити їй своє захоплення. Серед них були Олександр Пушкін, Михайло Лермантов, що присвячували їй свої вірші. Та руку першої красуні Петербургу здобув гвардійський офіцер, а пізніше – Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор – Микола Анненков, з яким вона щасливо прожила у шлюбі понад 30 років.

“Портрет Олексія Капніста”, сер. ХІХ ст.

Вже зовсім інший – поясний портрет Олексія Капніста (1796-1867) – молодшого сина драматурга Василя Капніста. Олексій набагато випередив свій час, що помітно й на його портреті, написаним невідомим майстром в традиціях камерного портрету початку XIX століття. Портрет являє глядачу не зовнішній антураж моделі, а багатство його внутрішнього світу. Ніщо не вказує на високе соціальне становище особи. Перед нами людина благородної зовнішності, заглиблена у свої думки. Портрет дуже лаконічний та не буяє деталями. Головний акцент в ньому робиться на обличчі героя – відкритому, спокійному, яке виявляє природний розум і розважливість. Саме Олексій Капніст познайомив Рєпніних з Тарасом Шевченком, з яким підтримував тісні зв’язки.

Схожі на портрет Капніста й інші портрети. Зокрема, Олександра Іваненка – одного з володарів Михайлівки (робота Олександра Молінарі, 1810), «Подружжя Хрущових» із села Лифине (Лихвин) Лебединського повіту, лебединських поміщиків Лосєвих та інші.

Цеге фон Мантойфель «Поміщицький дворик», ймов. 1859

На одній із стін зали також можна побачити куточок провінційного Лебедина. Маловідомий німецький художник Цеге фон Мантойфель у своїй роботі «Поміщицький дворик» зобразив садибу Олексія та Максима Залеських у Лебедині, в якій у червні 1859 року вони гостинно приймали Тараса Шевченка. В картині вдало поєднуються два різні жанри: міський краєвид та побутова сцена.

Айвазовський І. (?) «Георгіївський монастир. Мис Фіолент»

Серед картин цієї ж зали увагу глядачів привертають романтичний морський краєвид Івана Айвазовського (?) «Георгіївський монастир. Мис Фіолент» та робота засновника московської пейзажної школи Карла Рабуса «Скеля з хрестом» (1840-і рр.).

Порцеляна «Волокитенської фарфорової мануфактури А.Міклашевського» (1839-1862)

На жаль, під час віртуальної подорожі можна побачити далеко не всі із понад ста експонатів залу. Проте, така прогулянка подарує вам також знайомство з найбільш цікавими порцеляновими виробами західноєвропейських майстрів, імператорського фарфорового заводу та «Волокитенської фарфорової мануфактури А.Міклашевського» (1839-1862).

Бюро-комод з портиком (1796)

А ще ви зможете побачити старовинні художні меблі початку ХІХ століття в стилі класицизм та ампір, що потрапили до музею із маєтку графа Капніста в селі Михайлівка, а також інших поміщицьких володінь Лебединського повіту (Анненкових з Бобрового, Красовських з Кулички, Хрущових з Лифиного, ін.). Серед них, особливо виділяється своєю оригінальністю та високохудожнім оздобленням Бюро-комод з портиком (1796) та гарнітур із карельської берези (поч. ХІХ століття).

Зацікавили? Тож, запрошуємо вас після карантину до художнього музею. Музей знаходиться за адресою: площа Волі, 17. Сайт: http://artmuseum.lebedyn.org/

Продовження далі…

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Війти за допомою: 

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.