Лебединські художники: Іван Маліч

0
81

Серед розмаїття обдарованих лебединських художників Іван Федорович Маліч яскраво виділяється багатогранністю свого таланту. Здається, уся палітра слобідського багатобарв’я розцвітила на полотнах обдарованої щедрою милістю небес людини. Іван Федорович належить до тих впевнених мистецьких натур, які власне життя вибудовали самотужки. 

Народився Іван Маліч 14 серпня 1939 року на хуторі Гончари, що розташований між селами Бишкінь та Куданівка. В Бишкінській семерічній школі його талант помітив вчитель малювання Г.О. Косовський, настанови якого були дуже корисними для обдарованого хлопця.

Маліч І.Ф. “Початок березня”, 1985 (із колекції ЛМХМ)

Та до свого покликання Іван Федорович прийшов не одразу. Після армії він шість років працював на маріупольському металопрокатному заводі. Але мистецтво вабило до себе… Тож, роботу на заводі Маліч проміняв на навчання в Мелітопольському культосвітньому училищі. Бажання удосконалення умінь та техніки малювання, жага до знань привели молодого художника до Московського народного університету ім. Крупської, де він продовжив своє навчання на факультеті живопису та малювання (закінчив у 1969 році).

Та, серцем і душею обдарований митець прикипів до рідного краю. Тож, одразу після навчання Маліч повернувся до Лебедина, де працюючи на педагогічній ниві, проявив себе талановитим вчителем малювання дитячої школи мистецтв.

Маліч І.Ф. “Троїцька церква знищена комуністами”, 1974 (із колекції ЛМХМ)

Маліч І.Ф. “Хліба Лебединщини”, 1993 (із колекції ЛМХМ)

Іван Маліч  – учасник багатьох місцевих та обласних виставок, перша з яких була в Лебе­динському будинку культури, ще в 1972-му році. Двічі з успіхом художник виставлявся в Лебединському художньому музеї: персональні виставки у 1994 та 2005 роках.

Маліч І.Ф. “Осінь у Пристайловому”, 1992 (із колекції ЛМХМ)

Колеги відзначали надзвичайну манеру письма Івана Маліча. Його стиль – це власне і неповторне непоєд­нуване поєднання ліричного пейзажу Левітана з імпресіонізмом французьких художників. Улюблений жанр майстра – пейзаж, йому Маліч посвятив кращі свої роботи: «Хліба Лебединщини», «Осінь у Пристайловому», «Вечір у Куданівці». За простотою композиції, скромністю вибраних мотивів криється ціла філософія життя, притаманна тільки йому. Дуже часто свої краєвиди Маліч доповнював зображенням архітектурних споруд: «Куточок Лебедина. Воскресенська церква», «Троїцька церква, знищена комуністами». Це пояснюється не лише його любов’ю до старовини, а й виключно-живописними задачами. Саме архітектурні об’єкти ставали головним колористичним акцентами твору. Його мистецтво – це бажання передати красу природи з любов’ю і творчим натхненням.

Маліч І.Ф. “Куточок Лебедина. Воскресенська церква”, 1997 (із колекції ЛМХМ)

Господь обдарував художника ще й літературним талантам. Іван Маліч видав дві книги автобіографічних нарисів «Дороги, политі кров’ю» та «Жага життя», а також збірку поезій «Думи з рідного краю».

Не стало Івана Маліча 24 січня 2014 року, та пам’ять про нього живе у його творах та віршах.

Художній музей

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.