ФЕДОРЧЕНКО Іван Йосипович

ФЕДОРЧЕНКО Іван Йосипович (* 22.VI.1930, м. Лебедин — † ХІ.2011, там само) — інженер-лісомеліоратор, діяч місцевого самоврядування совєтської доби.

Здобув вищу освіту: у 1954 р. закінчив факультет лісового господарства Харківського сільськогосподарського інституту (ХСГІ; нині — Харківський національний аграрний університет (ХНАУ)) ім. В. В. Докучаєва за спеціальністю інженер-лісомеліоратор.

Професійний шлях І. Й. Федорченка:

• 1954—1956 рр. —  лісомеліоратор Дуб’янської МТС (машинно-тракторної станції) Татарської АРСР (нині — Татарстан, що входить до складу Приволзького федерального округу РФ).
• 1956–1957 рр. — завідувач відділу Лебединського райкому комсомолу.
• 1957—1960 рр. — технік Будильського лісництва Лебединського лісгоспу.
• 1960—1964 рр. — помічник лісничого Радянського (нині — Українське) лісництва Лебединського лісгоспу.
• 1965—1974 рр. — лісничий Радянського лісництва Лебединського лісгоспу.
• V.1974—05.VI.1985 рр. — голова виконавчого комітету Лебединської міської ради.
• 1985—1990 рр. — завідувач Лебединського районного відділу соціального забезпечення.
• 1990—1993 рр. — завідувач Лебединського міськрайонного відділу Пенсійного фонду.
• Із 1993 р. — перебував на пенсії.

За увесь час праці І. Й. Федорченко нагороджувався медалями, Почесними Грамотами Лебединських райкому КПУ і райвиконкому, Сумського обкому КПУ, Міністерства лісового господарства та Міністерства праці і соціального захисту УРСР.

Але основні досягнення Іван Йосипович здобув під час обіймання посади голови Лебединського міськвиконкому. Основну увагу на цій посаді він приділяв вирішенню комплексних проблем благоустрою міста, опікувався сферою житлово-комунального господарства, будівництва житла, газифікації і т. д.

Неможливо перерахувати основних досягнень І. Й. Федорченка, але основні можна виділити. Це:

• розробка проектної документації та будівництво Меморіалу Слави «Лебедина Пісня» у м. Лебедині (1985);
• проведення капітальних реконструкцій 4-х мостів через р. Вільшанку шляхом заміни дерев’яних конструкцій на залізобетонні (мости по вул. Антонова (нині — Шевська), Кобижчі (колишня Авраменкова гребля), Рози Люксембурґ (нині — Покровська) та Карпова (колишня Замкова гребля));
• за період із 1974 по 1985 рр. збудовано понад 850 квартир, що майже дозволило ліквідувати чергу на отримання житла;
• збудовано комплекс будівель Лебединської школи-інтернату для глухих дітей (нині — Лебединська спеціальна ЗОШ-інтернат) по вул. Маршала Рибалка, 33;
• збудована будівля поліклінічного відділення Лебединської центральної лікарні (ЦРЛ) ім. К. О. Зільберника (пайова участь у будівництві ЦРЛ), проведена добудова до хірургічного відділення ЦРЛ;
• збудовано дитячі дошкільні навчальні заклади (ДНЗ) «Зірочка» (зник у 1990-х рр.), «Ромашка»;
• проведена добудова до комплексу будівель Лебединської СШ (нині — ЗОШ І—ІІІ ступенів) № 5.

У сфері благоустрою: підготовлена проектна документація на будівництво системи каналізації та водовідведення, розпочате будівництво І черги каналізації (центральний каналізаційний колектор); збудовано насосну станцію; проведено комплекс робіт щодо очистки Лебединського озера (у період із 1976 по 1986 рр. працював земснаряд для очистки дна озера); збудовані та капітально реконструйовані дороги, заміна бруківки на асфальтове покриття на дорогах по вул. Леніна (нині — Тараса Шевченка), Сумській, Вокзальній, Першо-гвардійській, Ново-построєній, Карла Маркса (нині — Героїв Майдану), дорога до санаторію «Токарі» (нині — «Токарі-Бережки»), дорога до очисних споруд від вул. Будильської до Радянського лісництва; проведений капітальний ремонт усіх багатоквартирних житлових будинків; осушено Труфанове болото, що знаходилось у центрі міста; проведено регулювання р. Вільшанки.

У сфері газопостачання: розроблені проекти та здійснена газифікація промислових підприємств — Лебединських хлібозаводу (нині — ТОВ «Лебединський хлібозавод» (ЛХЗ)), заводу поршневих кілець (нині — ПАТ «Лебединський завод поршневих кілець» (ЛЗПК)), заводу верстатних вузлів (ЛЗВВ; нині — ТОВ «Лебединський завод «Укртранспневматика»» (ЛЗУ)), плодоконсервного заводу (ЛПКЗ), маслозаводу (ЛМЗ) (останні 2 підприємства зникли у вирі економічних перетворень 1990-х рр.). Газифіковано житловий сектор по вул. Сумській, Леніна, Ново-построєній та ін.

Почесний громадянин м. Лебедина (із 02.ІІ.2010 р.).

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

Джерела:

1. Голод Ю. Міські голови м. Лебедин // 03 Керівники міста з давніх часів. — 24.VIII.2009. — [Електронний ресурс] — Режим доступу URL: http://www.lebedin.net/print.php?type=A&item_id=35
2. ГРАДСЬКІ І МІСЬКІ ГОЛОВИ ЛЕБЕДИНА // Міські голови м. Лебедина з початку ХІХ ст. // ЛЕБЕДИН з поглядом у майбутнє. — [Електронний ресурс] — Режим доступу URL: http://lebedyn.com.ua/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0/miskij-golova/miski-golovi-m-lebedina-z-pochatku-xix/
3. Парфило Т. В. ЛЕБЕДИНЩИНА В ІМЕНАХ. — Лебедин, 2014. — С. 11–12 // Лебединська спеціалізована школа І—ІІІ ступенів № 7. — [Електронний ресурс] Режим доступу URL: http://7shkola.com.ua/?page_id=1070
4. Почесні громадяни міста // ЛЕБЕДИН з поглядом у майбутнє. — [Електронний ресурс] — Режим доступу URL: http://lebedyn.com.ua/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0/pochesni-gromadyani-mista/