ОСТАПЕНКО Іван Максимович

0
1153

ОСТАПЕНКО Іван Максимович (* 16.Х.1930, с. Сульське Верхосульської сільради Штепівського району (нині — Білопільського району Сумської області) — † 23.Х.2011, с. Голубівка Лебединського району Сумської області) — талановитий організатор сільськогосподарського виробництва на Сумщині, мудрий і далекоглядний професіонал високого ґатунку і наставник молоді совєтської доби.

Народився у селянській родині. Згодом переїхав до с. Голубівки  Штепівського району (нині — Лебединський район) Сумської області. У 1946 р. розпочав трудову діяльність у колгоспі ім. Е. Тельмана, згодом — бригадир рільничої бригади. У 1955—1957 рр. — заступник голови колгоспу «Вірний шлях» Штепівського району, у 1957—1963 рр. — голова Голубівської сільради, а із 1963 р. — голова колгоспу ім. Т. Г. Шевченка (очолював більше 40 років) уже Лебединського району. У 1964 р. закінчив Маловисторопський сільськогосподарський технікум (МСГТ; нині — Маловисторопський коледж Сумського національного аграрного університету (МК СНАУ)) й у 1973 р. — Харківський зооветеринарний інститут (ХЗВІ; нині — Харківська державна зооветеринарна академія (ХДЗВА)). Обирався делегатом XXV з’їзду КПРС (1976) і членом Сумського обкому КПУ, народним депутатом Верховної Ради СССР ХІ скликання (1984—1989). Депутат Лебединської районної ради кількох скликань. За совєтських часів колгосп під його керівництвом був одним із найуспішніших у Лебединському районі. Велику увагу приділяв упровадженню передових технологій  сільськогосподарського виробництва — колективного підряду, госпрозрахунку, бригадного підряду, чекової системи розрахунків. За результатами Всесоюзного соціалістичного змагання господарство було нагороджено Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СССР, ВЦСПС та ЦК ВЛКСМ (комсомолу). 07.VII.1986 р. удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Лебединський краєзнавець і письменник Б. І. Ткаченко написав про І. М. Остапенка книгу «Совість» (Х., 1989). Заслужений працівник сільського господарства УРСР (1991). У 1990-х — на поч. 2000-х рр. І. М. Остапенко був генеральним директором СТОВ (сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю) ім. Т. Г. Шевченка у с. Голубівці. Навіть за часів кризи агарного сектору України с. Голубівка досі більш-менш утримує сприятливі умови для проживання людей. І. М. Остапенка знали і поважали не лише на Сумщині, а й в Україні та за кордоном. Дружина — Людмила Михайлівна (* 19??).

Нагороди:

  • Орден «Знак Почёта» (1966).
  • Орден Леніна — двічі (1971; 07.VII.1986).
  • Орден Жовтневої Революції (1976).
  • Золота медаль «Серп и Молот» Героя Соціалістичної Праці — Указом Президії Верховної Ради СССР від 07.VII.1986 р.
  • Орден «За заслуги» II ступеня (2002).
  • Орден «За заслуги» I ступеня (2005).
  • Багато інших медалей.

На сьогодні СТОВ ім. Т. Г. Шевченка — одне із найбільших, найпотужніших сільськогосподарських підприємств нашого краю. 16.Х.2015 р. у с. Голубівці було відкрито меморіал Героєві Соціалістичної Праці, Заслуженому працівникові сільського господарства УРСР І. М. Остапенку. Цього дня йому мало б виповнитися 85 років. Ініціатива спорудження меморіалу належала генеральному директорові СТОВ ім. Т. Г. Шевченка, учню і продовжувачеві справи розвитку рідного краю, Миколі Зимогляду. Пам’ятний знак встановлено у самому центрі села біля Дошки пошани.

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

Джерела:

  1. Герои Социалистического Труда // Лебедин PRESS. — [Електронний ресурс] — Режим доступу URL: http://www.lebedinpress.com.ua/2013-04-28-12-00-16/geroi-truda
  2. ГЕРОЯМ УКРАЇНИ СЛАВА! // Лебединська районна державна адміністрація. — 18.Х.2015. — [Електронний ресурс] Режим доступу URL: http://lbd.sm.gov.ua/index.php/uk/component/content/article/8-novini/2952-geroyam-ukrajini-slava
  3. Нехай земля йому буде пухом // Сумська обласна рада. — 25.Х.2011. — [Електронний ресурс] Режим доступу URL: https://sorada.gov.ua/pro-oblasnu-radu/materialy-na-chergovu-sesiju-oblasnoji-rady/4586-nehaj-zemlja-jomu-bude-puhom.html
  4. Остапенко, Иван Максимович // ВИКИПЕДИЯ Свободная энциклопедия. — [Електронний ресурс] — Режим доступу URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
  5. ОСТАПЕНКО Іван Максимович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 335.
  6. Парфило Т. В. ЛЕБЕДИНЩИНА В ІМЕНАХ. — Лебедин, 2014. — С. 32 // Лебединська спеціалізована школа І—ІІІ ступенів № 7. — [Електронний ресурс] Режим доступу URL: http://7shkola.com.ua/?page_id=1070
  7. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА // YOU CONTROL. — [Електронний ресурс] Режим доступу URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/03777114/
  8. Сумська обласна рада. Сумуємо і співчуваємо // Сумська обласна рада. — 25.Х.2011. — [Електронний ресурс] Режим доступу URL: https://sorada.gov.ua/actual/4584-sumujemo-i-spivchuvajemo.html