ЛЕБЕДИНЩИНА В ІМЕНАХ
ТОЦЬКИЙ Василь Максимович (* 30.І(11.ІІ).1886, м. Лебедин — † 1966) — український лікар-хірург (топографоанатом), доктор медицини (1921). Народився у сім’ї російського службовця. Отримавши закінчену середню освіту, у 1904 р. вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив у 1910 р. Із 1913 р. — асистент факультетської хірургічної клініки Харківського жіночого медичного інституту. Із 1914 р. — молодший лікар (за сумісництвом) запасних піхотних полків, пізніше — ординатор у польових шпиталях. Із 1918 р. — старший асистент кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії медичного факультету Таврійського університету (нині — Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, до 2014 р. розташовувався у м. Сімферополі в АРК (Автономній Республіці Крим). Із кін. 2015 р. поновив свою роботу у м. Києві). У 1921 р. захистив докторську дисертацію «Спондилит как осложнение брюшного, сыпного и возвратного тифов». Після закриття Таврійського університету (1924) працював хірургом у лікарні. Із 01.IV.1931 р. — асистент, у 1933—1964 рр. — завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії, професор (із 1936 р.), декан лікувального факультету (1936—1960) Кримського державного медичного інституту (КДМІ) ім. Й. В. Сталіна (нині — Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського у м. Сімферополі (зараз на тимчасово окупованій території АРК. Російська окупаційна влада перейменувала його на Медичну академію ім. С. І. Георгієвського федерального державного автономного освітнього закладу вищої освіти «Кримський федеральний університет ім. В. І. Вернадського»)). Із початком Німецько-радянської війни (1941) усі співробітники кафедри пішли на фронт. Професор В. М. Тоцький разом із ректоратом очолили й організували евакуацію КДМІ (24.ІХ.1941 р.) на Північний Кавказ. Під час евакуації, не дивлячись на 3-разову передислокацію КДМІ, він продовжував працювати і підготував ≈ 1.000 лікарів. Лікарі, що залишалися у Криму, надавали посильну допомогу у боротьбі із німецько-нацистськими загарбниками.
У продовження теми …
КОТЕЛЬНИКОВ Петро Петрович (* 1930 — † 2017) — російський письменник, член Спілки письменників Росії (за освітою лікар-патологоанатом), автор численних історичних, публіцистичних творів, збірок поезій. В автобіографічному романі «ДЕТЕКТИВ БЕЗ ДЕТЕКТИВА» (2016) у розділі «ДЕТЕКТИВ ЛИТЕРАТУРНЫЙ И ДЕТЕКТИВ ЕСТЕСТВЕННЫЙ» він так описує своє особисте знайомство із деканом лікувального факультету КДМІ ім. Й. В. Сталіна — професором В. М. Тоцьким (подаємо мовою ориґіналу):
«…1950 год. Мне двадцать. Я переполнен чувствами собственного достоинства, которого был лишён в годы немецкой оккупации и первых два года после освобождения, когда ещё властвовал, наряду с государственным, стихийный рынок со своими условиями и законами, попирающими человеческое достоинство.
Я нахожусь в продолговатой комнате с множеством столов, за которыми сидят женщины различного возраста. Помещение называется «студенческой канцелярией» В Крымском медицинском институте имени Сталина, откуда я сюда прибыл, такого отдела администрации не было. Там все дела студенческие вершил единолично декан — Василий Максимович Тоцкий, пребывая в одной ипостаси живого студенческого бога. Всё в этом человеке было фальшивым, начиная с имени и отчества, и заканчивая добрым и внимательным взглядом, которым он смотрел на провинившегося студента.
Вспоминаю, как я выслушал от него резкое и короткое: «Забирайте документы!». Ни объяснений, ни поучений. Одно реальное в его глазах совершённое мною преступление: я побил двух студентов, учившихся в одной со мной группе. Основание — словесный эмоционально накалённый доклад ассистента кафедры биологии. А то, что один из тех, кого я побил, значительно превосходящий меня по силе, караим по национальности Яков Бараш, сам набросился на меня, защищая Алика Фирковича, студента одноимённой национальности, в расчёт не принималось.
Я покорно взял лист бумаги и стал писать заявление, понимая, что вопрос моего пребывания в институте уже решён, коль видел, как декан с ликом разгневанного Зевса набрасывал слова приказа о моём отчислении.
Свершиться несправедливости не дал приход той же ассистентки «биологички». Она без стука ворвалась в кабинет декана и сбивчиво стала объяснять Василию Максимовичу, что я защищал еврея Марка Мурашковского. Да, так оно и было. Я вступился за Марка, физически невероятно слабого, но сильного и дерзкого на язык, обидевшего язвительным замечанием Фирковича. Ну, а то, что я защитил еврея, требовало с точки зрения евреев не наказания, а поощрения…
Надо было видеть, как расплылось от улыбки лицо декана, услышавшего такую весть. Он был — сама доброта, сама благосклонность…
Вот она, судьба человеческая, зависящая от слова другого человека, сделавшего два абсолютно противоположных вывода по одному и тому же делу, глубоко не вникая в саму суть его! Но не всякому понятно, чем вызвано изменение в поступке человека в коротком отрезке времени?..».
В. І. КРАВЧЕНКО,
історик-краєзнавець
Джерела:
- Васильєв К. К. ТОЦЬКИЙ Василь Максимович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 445.
- Врачи народа // https://little-histories.org/2014/07/05/%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0/#prettyPhoto
- Кафедра топографічної анатомії і оперативної хірургії // http://www.morphology.dp.ua/kry/topography/history.php?lang=uk
- Котельников Пётр. Детектив без детектива // https://www.proza.ru/2013/02/27/1005
- КРЫМСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ ИНСТИТУТ. ИСТОРИЯ, ЛЮДИ… РЕТРО-ФОТО // http://www.liveinternet.ru/users/4768613/post366440007/
- Про кафедру // http://www.csmu.edu.ua/site/page/show/docid/6214
- Тоцкий В. М.: Медицинская деятельность и учебный процесс // http://krimea.info/tockij-v-m-medicinskaya-deyatelnost-i-uchebnyj-process/
- Тоцкий В. М.: Медицинский факультет Таврического университета // http://krimea.info/tockij-v-m-medicinskij-fakultet-tavricheskogo-universiteta/
- Тоцкий В. М.: Трудный период жизни Крымского медицинского института // http://krimea.info/tockij-v-m-trudnyj-period-zhizni-krymskogo-medicinskogo-instituta/