ФЕДОРОВСЬКИЙ Олександр Семенович

0
34

ЛЕБЕДИНЩИНА В ІМЕНАХ

ФЕДОРОВСЬКИЙ Олександр Семенович ( 04(16).ІІІ.1885, м. Лебедин — † 18.VIII.1939, м. Харків; похований на 2-у міському кладовищі) — український геолог, географ, палеонтолог, археолог,  історик (доктор історичних наук), краєзнавець, професор (із 1920 р.). Батьки — спадковий почесний громадянин м. Лебедина, державний службовець Семен Костянтинович Федоровський ( 18?? — † ?) та його законна дружина Марія Якимівна (* 18?? — † ?), православні. Після закінчення 4-ї Харківської гімназії, у 1903 р. О. С. Федоровський вступив
на природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського Імператорського університету, який закінчив у 1911 р. із дипломом 1-го ступеня. Саме в університеті, будучи за фахом геологом, він зацікавився історією, археологією, палеонтологією.
Із моменту свого вступу університету він починає систематичне вивчення древніх поселень по p. Сіверському Дінцю. У 1904 р. він вступив до Історико-філологічного товариства при Харківському університеті, виступав із доповідями, що стосувалися археологічних проблем. У 1908 р. брав участь у роботі XIV археологічного з’їзду, котрий проходив у м. Чернігові. Після закінчення університету О. С. Федоровського, який отримав фах «біолог-геолог», затверджено консерватором геологічного кабінету

У 1912—1916 рр. проводив археологічні розкопки на Харківщині та Кубані. У 1914 р. перебував у науковому відрядженні у мм. Берліні (Німеччина), Брюсселі (Бельґія) і Парижі (Франція), познайомившись із зарубіжними дослідженнями із геології, палеонтології, гідрогеології, археології й охорони природи. О. С. Федоровський був високоосвіченою людиною, володів французькою, грецькою, німецькою, англійською, польською та латинською мовами. У 1914—1934 рр. працював у Харківському університеті та утворених на його основі Академії теоретичних знань й Інституті народної освіти (із 1920 р. — професор), де викладав курси із геології, мінералогії, палеонтології. Працюючи в університеті, завідував секцією археології кафедри географії й антропології та секцією палеонтології Науково-дослідного інституту геології. Ще до революції 1917 р. О. С. Федоpовський брав активну участь у роботі Харківського товариства любителів природи (ХТЛП), був членом його правління.

У 1917 р., склавши іспит на маґістра мінералогії і геології, став приват-доцентом Харківського університету. У 1920 р. — голова Всеукраїнського комітету з охорони пам’яток мистецтва і старовини, керівник краєзнавчої комісії Українського наукового товариства. Із 1920 р. працював у Харківських медичному і ветеринарному інститутах. Директор Харківського археологічного музею (із 1920 р.) й Інституту історії матеріальної культури (1930—1934), професор, завідувач кафедри геології Харківського педагогічного інституту (1936—1939). У 1922 р. брав активну участь у діяльності Асканійського комітету із відродження Асканії-Hова. Входив до складу оргбюро Слобожанської комісії краєзнавства (1923) та до складу Центрального бюро краєзнавства (м. Москва). 10.Х.1925 р. затверджений інспектором Укpнауки з охорони природи Hаpкомосу УСРР, із 1929 по 1932 рр. — заступник голови Українського комітету з охорони пам’яток природи. Оскільки голова комітету М. М. Полоз був Наpкомом фінансів УСРР і не мав достатньо часу для природоохоронної діяльності, то вся діяльність комітету замикалася на О. С. Федоpовському. За редакцією вченого вийшло кілька природоохоронних збірників, один із них — “Охорона пам’яток природи на Україні” — у 1927 р. Окрім охорони пам’яток природи, вчений активно займався охороною археологічних пам’яток, був членом Українського комітету охорони пам’яток культури. Обіймав наукові посади у Держплані і Харківському Водотpесті. Член Всеукраїнського археологічного комітету. На жаль, талановитий учений не уникнув гонінь. Ученого звільнили із Харківського університету, звинувативши у «протягуванні буржуазної методики». Як наслідок, десятиріччями внесок О. С. Федоровського у вітчизняну науку незаслужено замовчувався.

О. С. Федоpовський — автор понад 100 наукових праць, частина з яких присвячена проблемам охорони підземних вод і геологічного середовища. Учений усе своє життя присвятив популяризації історії і географії Слобожанського краю. Серед його праць особливо багато досліджень археологічних пам’яток Слобожанщини, оскільки О. Федоровський особисто реґулярно брав участь у проведенні розкопок. Йому належать розвідки і статті із геології Харківщини, а також сточища р. Сіверського Дінця. В одній із перших робіт — «Землетрясение в Купянском уезде 8.03.1913 г.» (1914) — О. Федоровський описав унікальне для Слобожанщини стихійне явище. У 1915 р. він опублікував брошуру «К истории города Харькова», у якій навів невідомі раніше матеріали — план Харкова і гравюру його центральної частини. Бібліографічною рідкістю є брошури О. С. Федоровського «Географический очерк Харьковской губернии», «Доисторическое прошлое Харьковской губернии» і «Геологический очерк Харьковской губернии», що вийшли у 1918 р. та пізніше не перевидавалися. Він є співавтором унікального видання «Природа и население Слободской Украины» (вийшло у 1918 р. за редакцією професора Харківського університету В. І. Талієва) — першої в Україні реґіональної енциклопедії, яка використовувалась у школах як підручник із курсу краєзнавства.

This slideshow requires JavaScript.

Свого часу ця праця харківських учених мала величезний попит. Згідно із Відомістю поширення видань видавництва “Союз” за 1918–1919 рр., книга вийшла у світ 07.Х.1918 р. накладом 6 тис. примірників, який був повністю реалізований. У цьому ж році деякі розділи книги були видані 5-ма окремими брошурами. О. С. Федоровський — учасник Дніпрогесівської (Дніпробудівської) археологічної експедиції (1927—1932).

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

У продовження теми …

Археолог із Лебедина

04 вересня 2015

Різні покоління уродженців нашої Лебединщини приносили їй славу. Одним із таких є Олександр Семенович Федоровський, відомий геолог і палеонтолог, а також краєзнавець. Про нього зараз і піде мова. Український радянський енциклопедичний словник (АН УРСР, Київ, 1968, т. 3, ст. 617) дуже стисло і надто скромно зазначав, що О. С. Федоровський (30.04.1885 р. — 18. 08.1939 р.) на­ро­дився в Лебедині Харківської губернії, що він український радянський  геолог та палеонтолог, був професором Харківського університету, що він проводив дослідження у галузі палеонтології, гідрогеології та ар­хеології. За цим куцим повідом­ленням проглядається напружене життя вченого.

Народився Олександр Федоров­ський в родині службовця в про­він­ційному Лебедині. Початкову освіту, очевидно, здобув у рідному місті. Згодом навчався у 4-й Харківській гімназії, після закінчення якої 1906 року вступив до Харківського Імператорського університету на природничий відділ фізико-математичного факультету. Іще в студентські роки він виступав із доповідями з археології та в 1908 році навіть був делегатом археологічного з’їзду в Чернігові. Після закінчення університету блискучого молодого дослідника призначають доглядачем геологічного кабінету університету. У 1912—1916 роках за дорученням Товариства дослідників природи він проводив археологічні дослідження Кубані, Харківщини та й власне самого Харкова, довівши, що Харківське городище було населеним іще в 11–12 століттях. У 1914 році талановитого археолога командирують до Західної Європи з метою вивчення пам’ятників археології в геологічних музеях. У цьому ж році виходить у світ його робота «Землетрясение в Купянском уезде 8.03.1913 г.», в якій описане унікальне для Слобожанщини природне явище. 1915 року він опублікував брошуру «К истории города Харькова».

З 1919 року Олександр Федоровський завідував створеним Археологічним музеєм при Харківському університеті, який з 1920-го став міським. Одночасно продовжуючи працювати в рідному університеті, Федоровський також завідував секцією археології кафедри географії і антропології та секцією палеонтології Науково-дослідного інституту геології. У кінці 1920-х у зв’язку з підготовкою до будівництва Дніпрогесу, що передбачало затоплення величезних територій, вчений брав участь у Першій республіканській експедиції, якою керував відомий історик Дмитро Яворницький. Серед численних праць Федоровського особливо багато досліджень археологічних па­м’я­­ток Слобожанщини, оскільки він ре­гуляр­но брав участь у проведенні розкопок. Також він став співавтором видання «Природа и население Слободской Украины» (1918 р.) — пер­шої регіональної енциклопедії, що згодом використовувалася як підручник з краєзнавства.

У 1934 році учено­го звільнили з універ­си­тету, звинувативши в «буржуазній ідеології» в його наукових працях по археології і в зв’язку з «перегрупуванням старих наукових кадрів». Тоді відбувалося планомірне цькування «буржуазних» спеціалістів, що призвело до майже цілковитого знищення нечисленного прошарку по-справжньому освічених людей. Їх місце займали «висуванці» з робітників і селян, спішно підготовлених у технікумах і вузах. Деякі дослідники життєпису Федоровського стверджують, що після звільнення він перейшов працювати до Харківського педагогічного інституту, де й читав лекції по геології до дня своєї кончини. Інші дослідники стверджують, що він був у 1937 році заарештований чекістами як ворог народу. Це підтверджують виявлені списки заарештованих інтелігентів в колишніх архівах НКВД, серед яких є й прізвище Федоровського. Як наслідок, вагомий внесок вченого в археологічну науку протягом багатьох десятиріч незаслужено замовчувався і не був належно поцінований. Як стало відомо, Харківське обласне управління СБУ сьогодні відкрило доступ історикам до десятків тисяч справ репресованих у лихих 1930-х роках. Можливо, комусь із дослідників вдасться пролити світло також і на драматичні сторінки біографії Олександра Семеновича. А, можливо, й наші читачі доповнять, чи й скорегують, цю розповідь про нашого знаного, але замовчаного, земляка Федоровського.

Василь ПАЗИНИЧ,

краєзнавець

Джерела:

  1. Геологический очерк Харьковской губернии (1918) // https://tw1npeaks.blogspot.com/2016/03/geologicheskiy-ocherk-harkovskoy-gubernii-1918.html#
  2. Мандибура Ігор. СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСОРА О. С. ФЕДОРОВСЬКОГО (1885—1939 рр.) // ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ЛІТОПИС. — Вип. 10. — 2016. — С. 122—128.
  3. Мандибура І. П. Науковий доробок професора О. С. Федоровського (1885—1939 рр.) з питань геології // Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». — Вип. 113. — 2016. — С. 137—141.
  4. Михеев В. К. А. С. Федоровский — профессор Харьковского университета // http://museum.dp.ua/article0589.html
  5. Пазинич Василь. Археолог із Лебедина // http://www.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/1372-arkheolog-iz-lebedina
  6. Скирда В. В. Исследования А. С. Федоровского в области археологи // http://yadocent.livejournal.com/859271.html
  7. Університетський некрополь // http://tronkocentr.karazin.ua/universitetskiy-nekropol/
  8. Федоровский, Александр Семёнович // http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/59982/source:default
  9. Федоровский Александр Семёнович // http://www.ecoethics.ru/old/b42/134.html
  10. Федоровський Олександр Семенович // https://istoriakraeznavstva.blogspot.com/p/blog-page_24.html
  11. Федоровський Олександр Семенович // https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
  12. ФЕДОРОВСЬКИЙ Олександр Семенович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 462.
  13. Черномаз Павло. ХАРКІВСЬКА ГЕОГРАФІЧНА ШКОЛА: ОСОБИСТОСТІ, ІДЕЇ, ВІДКРИТТЯ // http://ukr-tur.narod.ru/istoukrgeo/allpubl/scholl/harkivscholl.htm
  14. Ѳедоровскій А. КЪ ИСТОРІИ города Харькова. — Х.: Типографія «Печатное Дѣло», 1915–1916. — 8 с.
  15. Ѳедоровскій А. Профессоръ Николай Андреевичъ Богословскій: Некрологъ. — Юрьевъ: Типографія К. Маттисена, 1914. — 8 с.
  16. Ѳедоровскій А. С. ГЕОЛОГИЧЕСКІЙ ОЧЕРКЪ Харьковской губерніи. — Х.: ИЗДАТЕЛЬСТВО «СОЮЗЪ», 1918. — 40 с.: ил.
  17. Ѳедоровскій А. С. ДОИСТОРИЧЕСКОЕ ПРОШЛОЕ Харьковской губерніи. — Х.: ИЗДАТЕЛЬСТВО «СОЮЗ», 1918. — 18 с.: ил.

 

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.