| З Троєщини «п’ятірка» торохтіла, Набився в неї ввесь отой куток, Попереду упевнено сиділи Двоє розкішних, «грамотних» тіток.Природа наша, знаєте, нівроку, Потужна, щедра що не говори – Було на двох тіткам до сотні років, А важили разом центнерів три.І кожна зайняла по два сидіння – Такий от колоритний був тандем … В розмові проявляли розуміння Усіх на світі тем і всіх проблем.Одна тональність узяла сувору: -Ти чула, знову галас підняли Про видуманих жертв голодомору ? Ну звідкіля оте вони взяли ? Мене оце у «бєшенство» приводить: |
Навпроти гарна жіночка сиділа, Сховати здивування не змогла, З-під окулярів стримано гляділа А потім пару слів і додала:-Та, людоньки, побійтесь трішки Бога, Тоді ж мільйони марно полягли ! Невже нічого в вас нема святого ?.. -Хто там поліг ? Ви шо тоді жили ?!Базікать понаучувались ловко Про сталінізм, про знищене село – От зараз настояща голодовка ! Такої зроду в світі не було !Пора уже давно зайняться ділом, А не наводить на минуле тінь !.. Тітка рішуче ворухнула тілом – І репнуло одно із двох сидінь. Вона, «бідненька», з «голоду» опухла, |
Анатолій Удод
