ҐЛИВЕНКО Іван Іванович

ҐЛИВЕНКО Іван Іванович (* 12(24).IV.1868, м. Лебедин — † 22.XII.1931, м. Москва) — російський учений-філолог (історик і теоретик всезагальної літератури) українського походження. Народився у сім’ї земського фельдшера. Навчався на історико-філологічному факультеті Університету святого Володимира у м. Києві. Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1892). Вперше виступив у пресі у 1893 р. («Северный вестник», переклад з іспанської мови шахрайського роману XVI ст. «Лазарильо из Тормес»). Друкувався у журналах: «Известия Киевского Университета» (1902—1904), «Педагогическая Мысль» (1904), «Красный Архив» (1922—1924), «Красная Новь» (1924), «Октябрь» (1925), «Печать и Революция» (1926). Викладав у Київському університеті. У 1907—1913 рр. — приват-доцент кафедри романо-германської філології Санкт-Петербурзького університету. Доктор філології (1912). Із 1913 р. завідував розрядом середніх навчальних закладів Департаменту Народної освіти, одночасно — викладач Жіночого педагогічного інституту. Пізніше — професор всезагальної літератури Харківського і Московського університетів. Переважно досліджував різні проблеми західноєвропейської літератури (фахівець із італійської мови і літератури). Підтримував і розвивав ідеї психологічної школи у літературознавстві, які активно використовував при класифікації мистецтва і літературних напрямів. На початку 1920-х рр. керував управлінням наукових установ Головнауки (із 1921 р.). Дійсний член Товариство любителів Російської словесності (ТЛРС) при Московському університеті і Державної  Академії художніх наук (ДАХН) (із Х.1921 р.). Член Правління ДАХН (1921—1923) і Літературної секції (ЛС), завідувач Підсекції всезагальної літератури ЛС (до Х.1928 р.). Член Товариства вивчення А. П. Чехова та його доби, що перебувало при ДАХН на правах асоціації. Професор кафедри теорії та методології літератури факультету суспільних наук І-го Московського державного університету (нині — МДУ ім. М. В. Ломоносова; 1921—1925). Одночасно — дійсний член НДІ мовознавства та історії літератури при факультеті суспільних наук І-го МДУ. У 1922 р. був одним із ініціаторів організації та співзасновників Російського психоаналітичного товариства (РПСАТ). Професор кафедри західної літератури етно-лінґвістичного факультету І-го МДУ (1925—1930). Брав участь у підготовці «Толкового словаря русского языка» за редакцією Д. М. Ушакова. Автор понад 30 праць, присвячених зарубіжній літературі, монографії (маґістерської дисертації) про одного із найбільших європейських письменників 2-ї пол. XVIII ст., основоположника класицистичної драми в Італії Вітторіо Альф’єрі (* 1749 — † 1803). Аналізую його творчість, І. І. Ґливенко зазначає, що у філософії творів Альф’єрі найбільш важлива ідея про вільну людську особистість, яка керується власним розумом, логікою і силою волі. Такий погляд, на думку Ґливенка, визначив політичні погляди Альф’єрі — переконаного республіканця. І. І. Ґливенко — великий фахівець у галузі історії і теорії літератури. Варто відзначити його внесок у розробку теорії поезії. Поезію як мистецтво І. І. Ґливенко ділить на 2 види: поезія образотворча (епічні та драматичні твори) і поезія виразна (твори ліричні). При цьому даний розподіл ґрунтується не тільки на змісті поетичних творів, а й на характері їх впливу на читача або слухача. Так Ґливенко зазначав: «Літературні зображення створюють поети, літературні напрямки створюють читачі», тобто окремі групи читачів, «смаки» яких задовольняють твори даного напрямку. «Смаки» ж ці задовольняють «твори, визнані правдоподібними насамперед». Образотворча поезія користується 3-ма основними видами літературного зображення: індивідуальне, типове й ідеальне зображення. Залежно від переважання у творах письменника будь-якого виду зображення письменник відноситься до того чи іншого літературному напрямку. Таким чином, не тільки у галузі класифікації мистецтв (що залежить у І. І. Ґливенка від характеру читацького сприйняття), а й у питанні про літературні напрямки Ґливенко по суті залишається на точці зору психологічної школи у літературознавстві, бо критерій «правдоподібності» є критерієм суб’єктивним. Син — Валерій Іванович Ґливенко (* 21.ХІІ.1896/02.І.1897, м. Київ — † 15.ІІ.1940, м. Москва) — український радянський математик і логік, доктор фізико-математичних наук (1936). Основні праці присвячені основам математики, теорії функцій дійсної змінної, теорії ймовірностей та математичній статистиці. Із 1928 р. — професор Московського міського педагогічного інституту (ММПІ) ім. К. Лібкнехта, доки не помер у віці 43 років.

Основні наукові праці:

• Руководство для изучения итальянского языка. — К., 1899 (2-е вид. — С.-Пб., 1912; 3-є вид. — М.: Гиз, 1922);
• Типы героев в литературе в их отношении к действительности. Историко-литературная гипотеза // Известия Киевского Университета. — № 5. — К., 1904;
• Витторио Альфьери. Жизнь и произведения. — Т. І // Записки историко-филологического факультета Санкт-Петербургского университета. — Ч. CV (105). — С.-Пб., 1912;
• Чтения по истории всеобщей литературы. — К., 1914 (2-е вид. — М.: Гиз, 1922);
• Хрестоматия по всеобщей литературе. — К., 1914;
• «О литературном произведении и литературном изображении» (1920);
• Этюды по теории поэзии: Т. I: О литературном произведении и литературном изображении. — Х., 1920;
• «Данте Алигьери. К 600-летию со дня смерти» (1921);
• «Романтизм и реализм в Англии» (1929);
• Этюды по теории поэзии: Т. ІI: Поэтическое изображение и реальная действительность. — М., 1929.
  

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

Джерела:

1. Баринов Д. А., Ростовцев Е. А. Гливенко Иван Иванович (1868—1931) // http://bioslovhist.history.spbu.ru/component/fabrik/details/1/135-glivenko.html
2. Гливенко Валерий Иванович // http://100v.com.ua/uk/node/5330
3. Гливенко, Валерий Иванович // https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
4. Гливенко Валерій Іванович // https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
5. ГЛИВЕНКО Иван Иванович [1868—] // http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le2/le2-5561.htm
6. Гливенко Иван Иванович (1868—1931) // https://books.google.com.ua/books?id=Omo3DwAAQBAJ&pg=RA16-PR2&lpg=RA16-PR2&dq=%D0%93%D0%9B%D0%98%D0%92%D0%95%CC%81%D0%9D%D0%9A%D0%9E+%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD+%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&source=bl&ots=IW6MU_8g3w&sig=jvlV3ggbHdEF-LYlHAJKAOthdV0&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj_qa3n5ITXAhVkQJoKHfZxDv0Q6AEIXDAI#v=onepage&q=%D0%93%D0%9B%D0%98%D0%92%D0%95%CC%81%D0%9D%D0%9A%D0%9E%20%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%20%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&f=false
7. Гливенко Иван Иванович // http://letopis.msu.ru/peoples/1242
8. Гливенко, Иван Иванович это: // https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/35615/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE
9. Гливенко это: // https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_literature/1341/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE
10. Добровольський В. О. ГЛИВЕНКО Валерій Іванович // http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30407
11. Лисенко І. М. ГЛИВЕНКО Іван Іванович // http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30409
12. Овчаренко В. И. ГЛИВЕНКО  Иван Иванович  (1868—1931) // https://sites.google.com/site/psychoanalysisbio/home/g/glivenko