КАҐАДЄЄВ Леонід Павлович ( 21.III(02.IV).1861, с. Михайлівка — † 09.ІІІ.1944, м. Суми) — відомий український музикант-піаніст, талановитий педагог, музично-громадський діяч. Походив із не-титулованого російського дворянського роду Каґадєєвих, занесених у родовідну книгу Харківського дворянства. Належав до збіднілого українського дворянського роду Савичів. Але він був наймолодшим у сім’ї, рано залишився без батька і сам заробляв собі на життя. Закінчив Олександрівську чоловічу гімназію (м. Суми). Брав уроки музики у М. Христенко. Із 1880 р. навчався на медичному факультеті Харківського університету (відрахований за участь у студентському русі), одночасно відвідував фортепіанні класи відомого у Європі музиканта Іллі Слатіна, на базі яких у 1883 р. було створено Харківське музичне училище (із 1917 р. — консерваторія). Під час навчання в училищі був концертмейстером і хормейстером Харківського оперного театру. У 1887 р. закінчив училище і відтоді цілком присвятив себе музиці. Після закінчення музичного училища працював у різних музичних установах м. Харкова. Із 1890 р. мешкав у Сумах, де викладав музику у 1-й жіночій гімназії, приватній музичній школі, кадетському корпусі. Однією з його учениць, до речі, була майбутня дружина Максима Ґорького (Пєшкова) — Катерина Волжина. Секретар Сумського товариства попечительства про бідних (1894—1909). Від 1897 р. — уповноважений представник Московського відділення Російського Музичного Товариства (РМТ) у Сумах, де організував гастролі видатних співаків Л. Собінова та І. Алчевського, одного із кращих піаністів Росії поч. ХХ ст., учителя і двоюрідного брата С. Рахманінова О. Зілоті, блискучих колоратурних сопрано, примадонн Великого і Маріїнського театрів, сестер-двійнят Ґабріель і Емілії Крістман, 13-річної диво-дитини Кості Думчева, скрипаля-віртуоза із м. Новочеркаська, який гастролював не тільки по містах Російської Імперії, а й у Китаї, Японії та Америці, і, звичайно ж, чудової Софі Ментер — однієї із найбільших піаністок 2-ї пол. ХІХ ст., улюбленої учениці Ференца Ліста (Австро-Угорщина), а також — віолончеліста А. Брандукова, скрипаля Л. Ауера, композитора А. Аренського, квартету ім. А. Дворжака (Австро-Угорщина), симфонічного оркестру Полтавського відділення РМТ під керівництвом Д. Ахшарумова, із багатьма виконавцями Л. П. Каґадєєв виступав як концертмейстер. Всі вони зверталися до Каґадєєва не інакше як «наймиліший колега», «кращий акомпаніатор», «вельмишановний, дорогий і милий Леонід Павлович» і, як Ґабріель Крістман у 1903 р., бажали: «Дай Бог, чтобы в наш материальный век искусство встречало больше таких бескорыстных ему служителей, как Вы, многоуважаемый Леонид Павлович». Л. П. Каґадєєв популяризував класичну музику українських і російських композиторів, зокрема П. Чайковського, В. Косенка. Сприяв проведенню авторського концерту С. Рахманінова. На поч. ХХ ст. був губернським секретарем Харківської губернії. Товаришував із І. Карпенком-Карим, М. Садовським, П. Саксаганським, які разом із М. Кропивницьким і М. Заньковецькою тричі приїздили на гастролі до Сум (1903, 1907, 1914). Мав велику музичну бібліотеку, якою користувалися місцеві музиканти. У 1916–1917 рр. разом із музиканткою Наталією Олексіївною Чуриловою відкрив на базі її музичної школи приватне музичне училище, реорганізоване у 1920 р. у державну музичну профшколу (був її 1-м директором), до якої входили дитяче відділення, середній спеціальний навчальний заклад із 4-річним курсом навчання і курси для дорослих. У 1920-х рр. у складі тріо (зі скрипалькою І. Воловик і віолончелістом С. Ліницьким) виступав на Сумщині. Від 1925 р. у цих концертах інколи брав участь музикознавець Я. Полфьоров. Радянська влада експропріювала у Л. П. Каґадєєва землю, будинок, а за належність до дворянського стану, як представника буржуазного класу, позбавила права голосу, пенсії і роботи… Дружина — Ірина Максимівна ( 1888 — † 19??). Родина мала дачу у с. Степанівці (нині — смт Сумського району). У сім’ї було 3 сини, вижив 1 — Аркадій Леонідович (* 1912 — † ?), і донька — Анна Леонідівна (* 23.ІІ.1919, м. Суми) — музикант-концертмейстер, педагог, альпіністка, художниця-аматорка, колекціонер портретів.
В. І. КРАВЧЕНКО,
історик-краєзнавець
У продовження теми …
Турбота про ближнього, або Чому студент Леонід КАҐАДЄЄВ так і не зміг здобути вищу освіту?
Під час навчання у Харківському університеті (поч. 1880-х рр.) друга-земляка Леоніда Каґадєєва, революціонера-народовольця Івана Васильовича Калюжного, після вбивства російського імператора Олександра ІІ заслали на каторгу до Сибіру, і студент-земляк, аби допомогти йому, почав збирати в університеті кошти по підписному листу. Про це дізналося керівництво університету, і Леонідові Павловичу довелося залишити навчання.
Джерела:
- Адаменко Елена. Блок и Сумы // http://www.dancor.sumy.ua/articles/community/38350
- Адаменко Елена. Жизнь Анны Кагадеевой // http://www.dancor.sumy.ua/articles/community/36842
- Выдающиеся люди г. Сумы: Кагадеев Л. П. — музыкант, педагог и популяризатор классической музыки // https://www.youtube.com/watch?v=3KsxXrVHQRQ
- КАГАДЕЕВ KAGADEEV // http://baza.vgdru.com/1/14379/
- КАГАДЄЄВ Леонід Павлович // http://meria.sumy.ua/index.php?newsid=31718
- КАГАДЄЄВ Леонід Павлович // http://www.gorod.sumy.ua/city_195.html
- КАГАДЄЄВ Леонід Павлович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 186.
- Леонид Павлович Кагадеев // https://www.geni.com/people/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B4-%D0%9A%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B5%D0%B2/6000000033793273051
- Лесина Юлия. Звучащий дом банкира Чурилова // http://www.shans.com.ua/?m=nr&in=332&ir=379
- Ржевська М. Ю. КАГАДЄЄВ Леонід Павлович // http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12030
- Сергеев Виталий. Вечер памяти Кагадеева // http://www.shans.com.ua/?m=nr&id=61558&in=581
