ЛЕОНТЬЄВ Олександр Олександрович

ЛЕОНТЬЄВ Олександр Олександрович (* 18?? — † 1919 (?)) — російський дворянин, військово-морський офіцер (капітан 1-го ранґу), громадський діяч, благодійник. Закінчив Морський кадетський корпус. Напередодні і в роки І Світової війни — почесний мировий суддя Лебединського повіту. Мешкав у с. Рябушках. Мав у Лебединському повіті 53 десятини землі, дружина (із 1906 р.) — Ю. М. Бразоль-Леонтьєва — 853 десятини землі (на 1912 р.). У 1913—1917 рр. — гласний Лебединського повітового земства, завідувач військо-кінної дільниці Чупахівської волості, член опікунської ради Лебединського ремісничого училища. На думку місцевих краєзнавців, швидше за все, більшовики-чекісти розстріляли його разом із дружиною у 1919 р.

У продовження теми …

З історії дворянського роду ЛЕОНТЬЄВИХ

Леонтьєви — російський дворянський рід. Леонтьєви оголошували своїм предком мурзу Абатура (Батура), який виїхав у 1408 р. із Великої Орди у Рязань за великого князя Федора Олеговича (1402—1427) і прийняв християнство з ім’ям Мефодія. Хрестив його єпископ Єфросин Звенець Рязанський і Муромський. Отримав великі вотчини у Каширській, Зарайській і Рязанській волостях Великого князівства Рязанського.

У XV ст. нащадки мурзи Абатура носили прізвище Ґлєбови, за іменем його сина Гліба Батурича; у XVI ст. — Батуріни і Степанови, за іменем його правнука Степана Семеновича (під цим прізвищем багато представників роду записані у Тисячну книгу 1550 р.), і Дурново, за прізвиськом одного із предків. Федір Степанович (праправнук Абатура-Мефодія) залишив 2-х синів, Леонтія і Петра, із яких 1-й став родоначальником роду Леонтьєвих, а 2-й — Петрово-Соловово. Від дітей Леонтія беруть початок кілька гілок роду, які у сучасній класифікації одержали назви за назвами своїх основних вотчин або прізвиськами родоначальників.

У московського патріарха Філарета (Федора Микитовича Романова; поч. XVII ст.) дворецьким був Данило Юрійович Леонтьєв, правнуки якого Іван Юрійович і Василь Юрійович Леонтьєви були воєводами у м. Смоленську наприкінці XVII ст. Надвірній радник Микола Андрійович Леонтьєв у 1800 р. був внесений до VI частини дворянської родовідної книги Казанської губернії. Від володінь Леонтьєвих отримав назву провулок у центрі м. Москви. Дворянам Леонтьєвим належали будинок у Москві у Гранатному провулку, буд. 4, а також будинок у м. Санкт-Петербурзі за адресою: 1-а лінія Васильєвського острова, буд. 12 (пам’ятка архітектури).

Блазон (опис) герба роду Леонтьєвих: У щиті, розділеному на 4 частини, посередині знаходиться малий щиток, розрізаний рискою надвоє, у якому зображені: у верхній половині у блакитному полі срібна 8-кутна зірка і срібний же півмісяць, звернений рогами догори; а в нижньому золотому полі покладені хрестоподібно 2 стріли, що летять до нижніх кутів. У 1-й і 4-й частинах у блакитному полі позначені по одному негрові у природному їхньому убранні, що тримають у правій руці срібні списи, у 2-й і 3-й частинах у червоному полі видні 2 золоті короновані леви, що стоять на задніх лапах із піднятими догори шаблями. Щит увінчаний звичайним дворянським шоломом із дворянською на ньому короною і 3-ма страусовим пір’їнами. Намет на щиті золотий і срібний, підкладений блакитним і червоним. Щит тримають 2 леви. Герб роду Леонтьєвих внесений до Частини 4 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор. 30.

Відомі 5 гілок роду Леонтьєвих:

• Гілка Федора Ісакович Леонтьєва (Замятня і Ґубцовські) (2-а пол. XVI—XVII ст.)
• Гілка Дмитра Борисовича Леонтьєва (Мовки) (XVII—XVIІІ ст.)
• Гілка Семена Борисовича Леонтьєва (Кунеєвські, Єсенські і Сумінські) (XVII—ХІХ ст.)
• Гілка боярина Гаврила Леонтійовича Леонтьєва (Воронінські і Кудиновські) (XVIII — 1-а пол. ХХ ст.)
• Гілка генерала Миколи Миколайовича Леонтьєва (Лукинські і Таїтінські) (2-а пол. XVIII — поч. ХХІ ст.)

Відомі кілька родів Леонтьєвих як дворянського, так і купецького, міщанського та селянського походження. На відміну від Леонтьєвих — нащадків мурзи Абатура — усі вони мають значно давніше походження. Деякі з них внесені у Родовідні книги дворянських родів різних губерній. Відомих представників інших родів Леонтьєвих часом неможливо віднести до того чи іншого роду.

Відомий герб іншого роду дворян Леонтьєвих, потомства колезького радника Івана Миколайовича Леонтьєва, внесений до Загального гербовника, частина XVII, стор. 51 (1873 р.):

«У срібному щиті червлений, що стоїть на задніх лапах лев, звернений управо, тримає у лапах золотий факел (світоч) із червленим полум’ям. Лев пожирає чорну змію із червленими очима і жалом. Щит увінчаний дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: стоїть управо давньоруський воїн із занесеною вгору срібною на чорному держаку сокирою у правій руці і з золотим, прикрашеним орнаментом щитом у лівій руці. Намет: праворуч — червлений зі сріблом, ліворуч — чорний із золотом».

До якого саме роду дворян Леонтьєвих належав Олександр Олександрович ЛЕОНТЬЄВ, достеменно невідомо.

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

Джерела:

1. ГЕРБ РОДА ДВОРЯН ЛЕОНТЬЕВЫХ // https://gerbovnik.ru/arms/2802%d1%84.1411
2. ГЕРБ РОДА ЛЕОНТЬЕВЫХ // https://gerbovnik.ru/arms/480.html
3. Леонтьевы // https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D1%8B
4. Леонтьевы // http://tatiskray.ru/index.html?4/053.htm
5. Леонтьевы // http://www.history-ryazan.ru/node/11788
6. ЛЕОНТЬЄВ Олександр Олександрович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 256.
7. ЭСБЕ/Леонтьевы // https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D1%8B