ЛЕБЕДИНЩИНА В ІМЕНАХ

ПЕРЕХРЕСТІВ Андрій Олександрович

по

12 Листопада , 2017

357

ПЕРЕХРЕСТІВ Андрій Олександрович (* 30.ХІ(12.ХІІ).1851, м. Лебедин — † після 1918) — російський і український військовик (генерал). Православного віросповідання. Учасник Російсько-японської війни 1904‒1905 рр. і І Світової війни. Був одружений, мав доньку.

Освіта:

Військово-креслярська школа (1868);
1-е військове Павлівське училище (1870, 1-й розряд, із портупей-юнкерів — підпоручиком у 33-й піхотний Єлецький полк);
Миколаївська академія Генерального штабу (1878, 2-й розряд).

Чини:

вступив у військову службу (27.VIII(08.ІХ).1868 р.);
підпоручик (21.VII(02.VIII).1870);
поручик (09(21).Х.1872);
штабс-капітан (30.VIII(11.IX).1880, за відзнаку);
капітан (30.VIII(11.IX).1882);
підполковник (05(17).IV.1887);
полковник (21.IV(03.V).1891, за відзнаку);
генерал-майор (20.IX(03.X).1901);
генерал-лейтенант (10(23).VI.1908);
генерал від інфантерії (ХІІ.1913/13.І.1914).

Служба:

офіцер у 33-му піхотному Єлецькому полку у м. Полтаві (21.VII(02.VIII).1870—15(27).XI.1878);
навчався у Миколаївській академії Генерального штабу (1875—1878);
зарахований до Генерального штабу (1878);
перебував при Київському військовому окрузі (1878–15(27).XI.1878);
переведений до Генерального штабу (15(27).XI.1878);
обер-офіцер для особливих доручень при штабі 13-го армійського корпусу (15(27).XI.1878—15(27).ІХ.1884);
старший ад’ютант штабу 13-й кавалерійської дивізії Київського військового округу (15(27).ІХ.1884—26.ІІІ(07.IV).1887);
штаб-офіцер для доручень при штабі Московського військового округу (26.ІІІ(IV).1887—24.ІІ(07.ІІІ).1892);
відбував цензове командування батальйоном у 1-му піхотному Невському полку (14(26).ХІ.1887–14(26).ХІ.1888);
старший ад’ютант штабу Московського військового округу (24.ІІ(07.ІІІ).1892—07(19).VIII.1895);
начальник штабу 1-ї кавалерійської дивізії (07(19).VIII.1895—31.Х(12.ХІ).1899);
командир 4-го гренадерського Несвіжського полку у м. Москві (31.Х(12.ХІ).1899—20.ІХ(03.Х).1901);
начальник штабу 9-го армійського корпусу (20.ІХ(03.Х).1901—10(23).VI.1908);
начальник 5-ї піхотної дивізії у м. Житомирі (10(23).VI.1908—31.ХІІ.1913/13.І.1914);
31.ХІІ.1913/13.І.1914 р. звільнений від служби у відставку за віковим цензом із підвищенням у генерали від інфантерії;
на початку І Світової війни знову прийнятий на службу із тим же чином. Із 03(16).ІІ.1915 р. (і на 01(14).VI.1917 р.) перебував у резерві чинів при штабі Київського військового округу. Голова Особливої комісії Військового міністерства.
у 1917‒1918 рр. — в Українській армії. Голова Комісії допомоги інвалідам, хворим воякам і сім’ям загиблих.