ЛЕБЕДИНЩИНА В ІМЕНАХ

ҐЛАЗЕНАП, фон Георгій Олександрович

по

9 Листопада , 2017

956

ҐЛАЗЕНАП, фон Георгій Олександрович (* 22.ІХ(04.Х).1849 — † ≈ 1920, Крим) — російський військовий і громадський діяч німецького походження, генерал-майор Російської імператорської армії (із 03(16).Х.1902), генерал-лейтенант від кавалерії, філантроп. Походив із німецької родини, що оселилась у Лівонії (Ліфляндії, історичній області, північно-східному реґіоні сучасної Латвії) у 1-й пол. XVI ст. Онук генерал-лейтенанта Російської імператорської армії Григорія Івановича фон Ґлазенапа. Племінник генералів Володимира і Романа Григоровичів фон Ґлазенапів. 4-й син генерал-лейтенанта Російської імператорської армії Олександра Григоровича фон Ґлазенапа, молодший брат адміралів Російського імператорського флоту Богдана і Володимира Олександровичів фон Ґлазенапів і відомого залізничного інженера Павла Олександровича Ґлазенапа. Закінчив Пажеський корпус. Напередодні і в роки І Світової війни — гласний Лебединського повітового земства, почесний мировий суддя Лебединського повіту. У 1910—1917 рр. — член Лебединської повітової училищної ради. На 1914 р. мав у Лебединському повіті 5.464 десятини землі, маєток, економію, кінний і винокурний заводи у с. Василівці (усе це успадкував від М. Л. Богаєвської), економії на хуторах Андріївському Байраку (нині — с. Байрак Михайлівської сільради), Новоселку (нині — село Новосільське Василівської сільради), економію і водяний млин у с. Михайлівці. На його кошти у Василівці були побудовані, обладнані й утримувалися лікарня, інфекційне відділення й амбулаторія. Опікун земської лікарні і народного училища. У ІХ.1915 р. у Василівці його коштом було засновано шпиталь на 75 ліжок для поранених воїнів. Приятелював із графом О. В. Капністом. У 1917—1919 рр. мешкав у м. Путивлі. У 1920 р. перебрався у Крим.

У продовження теми …

З історії ліфляндського дворянського роду фон ҐЛАЗЕНАПІВ

Ґлазенапи — ліфляндський дворянський рід, що походить із Померанії (історичний край північно-західної Польщі та північно-східної Німеччини). Родоначальник, Антон Ґлазенап, у 1523 р. переселився у Лівонію (Ліфляндію). Опис родового герба фон Ґлазенапів: У золотому щиті — лазурні крокви. На щиті — дворянський коронований шолом. Нашоломник: 3 страусових пера: середня лазурне, крайні золоті. Намет на щиті лазуровий, підкладений золотом. Герб фон Ґлазенапів внесений до Частини 19 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор. 111. Цей рід внесено у Матрикули Ліфляндського й Естляндського дворянства та у ІІ частину родовідних книг Саратовської і Тверської губерній. Остзейський рід фон Ґлазенапів дав Російській імператорській армії і флоту численних генералів і адміралів.

Відомі представники роду фон ҐЛАЗЕНАПІВ:

Микола Ґлазенап (* 17?? — † після 1789) — російський військовик (капітан); кавалер ордена Святого Георгія IV класу (№ 621 (305); 14(25).IV.1789 р.).
Карл Іванович фон Ґлазенап (нім.: Glasenapp, Karl Reinhold von; * ≈ 08(19).ІХ.1745, Ліфляндія — † ≈ 1802) — російський воєначальник і державний діяч; із 1760 р. — у Російській імператорській армії, кавалер ордена Святого Георгія IV класу (№ 852; 26.ХІ(07.ХІІ).1791 р.); генерал-майор Російської імператорської армії (із 08(19).ІХ.1797 р. по 04(15).VII.1799 р.); Волинський (1799–1800) і Оренбурзький (1800—1802) цивільний губернатор; таємний радник. Старший брат Григорія Івановича.
Христофор Ґлазенап (* 17?? — † після 1821) — російський військовик (підполковник); кавалер ордена Святого Георгія IV класу (№ 3568; 16(28).ХІІ.1821 р.).
Григорій Іванович фон Ґлазенап (Georg Johann von Glasenapp; * ≈ 1749/1751 — † 26.ІІ(10.ІІІ).1819, м. Омськ) — російський воєначальник і державний діяч, генерал-лейтенант Російської імператорської армії (04(15).ІІІ.1800), один із головних діячів підкорення Кавказу, відомий своїми діями на початку Кавказької війни (із 29.ІІІ[10.IV].1804 р. по 08(20).І.1805 р. командував військами Кавказької лінії). Із 25.ХІІ.1815/06.І.1816 р. — командир окремого Сибірського корпусу і Сибірський генерал-губернатор. Засновник Омського (Сибірського) кадетського корпусу. Молодший брат Карла Івановича. Батько Володимира, Романа й Олександра Григоровичів. Дід Богдана, Володимира, Павла і Георгія Олександровичів.
Володимир Григорович фон Ґлазенап (Отто Вольдемар, нім.: Wilhelm Otto von Glasenapp; * 02(13).ІІ.1784, маєток Перрі в Естляндії (нині — Естонія) — † 16(29).ХІІ.1862, м. Санкт-Петербурґ) — російський воєначальник, генерал-лейтенант Російської імператорської армії. Герой Наполеонівських і російсько-турецьких воєн. Георгіївський кавалер. Старший син Григорія Івановича і старший брат Романа й Олександра Григоровичів. Дядько адміралів Російського імператорського флоту Богдана і Володимира Олександровичів, відомого залізничного інженера Павла Олександровича і генерал-лейтенанта від кавалерії Георгія Олександровича фон Ґлазенапів.
Роман Григорович Ґлазенап 4-й (* 17??, Пензенська губернія — † 1835) — російський воєначальник, генерал-майор Російської імператорської армії (1826), герой Франко-російської війни 1812 р. і Російсько-турецької війни 1828–1829 рр. У 1820—1826 рр. — командир Єлисаветґрадського гусарського полку. Володар Георгіївського зброї «За хоробрість». Середній син Григорія Івановича, молодший брат Володимира і старший брат Олександра Григоровичів. Дядько адміралів Російського імператорського флоту Богдана і Володимира Олександровичів, відомого залізничного інженера Павла Олександровича і генерал-лейтенанта від кавалерії Георгія Олександровича фон Ґлазенапів.
Олександр Григорович фон Ґлазенап (* 1793 — † ≈ 06(18).IV.1866/1876) — російський воєначальник; кавалер ордена Святого Георгія IV класу (№ 4807; 25.ХІІ.1833/06.І.1834 р.); генерал-лейтенант Російської імператорської армії (із 23.ІІІ(04.IV).1847 р.); учасник придушення Польського повстання 1863 р. Молодший син Григорія Івановича і молодший брат Володимира і Романа Григоровичів. Батько адміралів Російського імператорського флоту Богдана і Володимира Олександровичів, відомого залізничного інженера Павла Олександровича і генерал-лейтенанта від кавалерії Георгія Олександровича фон Ґлазенапів.
Богдан Олександрович фон Ґлазенап (Ґотліб Фрідріх, нім.: Gottlieb Friedrich von Glasenapp; * 17(29).І.1811, Ліфляндська губернія Російської імперії — † 23.ХІ[05.ХІІ].1892, м. Вісбаден, Німеччина) — військово-морський діяч Російського імператорського флоту, кавалер ордена Святого Георгія IV класу (за 18 морських кампаній) (25.ХІІ.1833/06.І.1834 р.), агент Морського міністерства Російської імперії у Швеції, Норвегії і Данії (1855–1856), генерал-ад’ютант (1858), головний командир Чорноморського флоту (1860—1869), адмірал Російського імператорського флоту (1869), член Адміралтейств-ради, збирач матеріалів із історії флоту XVIII—XIX ст. Онук генерал-лейтенанта Григорія Івановича. Племінник генералів Володимира і Романа Григоровичів. Старший син Олександра Григоровича, старший брат контр-адмірала Російського імператорського флоту Володимира Олександровича, відомого залізничного інженера Павла Олександровича і генерал-лейтенанта від кавалерії Георгія Олександровича фон Ґлазенапів.
Володимир (Вольдемар) Олександрович фон Ґлазенап (* 1812 — † 1895) — російський військово-морський діяч, контр-адмірал Російського імператорського флоту, таємний радник, автор низки публікацій із морської справи. Онук генерал-лейтенанта Григорія Івановича. Племінник генералів Володимира і Романа Григоровичів. 2-й син Олександра Григоровича, молодший брат адмірала Російського імператорського флоту Богдана Олександровича, старший брат відомого залізничного інженера Павла Олександровича і генерал-лейтенанта від кавалерії Георгія Олександровича фон Ґлазенапів.
Павло Олександрович Ґлазенап (* 1818 — † 10(22).ХІІ.1882) — інженер шляхів сполучення Російської імперії, інспектор Царськосельскої і Петергофської залізниць, надвірний радник, автор ряду праць із залізничної тематики. Онук генерал-лейтенанта Григорія Івановича. Племінник генералів Володимира і Романа Григоровичів. 3-й син Олександра Григоровича, молодший брат адміралів Російського імператорського флоту Богдана і Володимира Олександровичів фон Ґлазенапів, старший брат генерал-лейтенанта від кавалерії Георгія Олександровича фон Ґлазенапа.
Карл Фрідріх Ґлазенап (нім.: Carl Friedrich Glasenapp; * 21.ІХ(03.Х).1847, м. Риґа (нині — столиця Латвії) — † 01(14).1915, там само) — німецькомовний письменник, статський радник, дослідник життя і творчості німецького композитора Ріхарда Ваґнера, номінант Нобелівської премії із літератури 1903 р. Був номінований у 1903 р. відразу 4-ма номінантами: президентом Імператорської Академії наук великим князем Костянтином, членом Імператорської Академії витончених мистецтв м. Санкт-Петербурга P. Янковським, групою почесних членів Імператорської академії у м. Санкт-Петербурзі і групою із 38 осіб із Франції, Іспанії, Німеччини та Австро-Угорщини. Однак, мотивація у всіх номінацій була спільна — за біографію Ріхарда Ваґнера.
Сергій Павлович фон Ґлазенап (* 13(25).ІХ.1848, с. Павловське, поблизу м. Вишнього Волочка (нині — Тверська область) — † 12.IV.1937, м. Ленінґрад) — російський і радянський астроном, декан фізико-математичного факультету (1887–1888), професор астрономії Санкт-Петербурзького університету (із 1889 р.), член-кореспондент (1928), почесний член (1929) АН СРСР. Правнук Григорія Івановича, онук Олександра Григоровича, син Павла Олександровича. Голова Російського астрономічного товариства (1893—1905). Автор багатьох підручників із астрономії та математики і популярних книг; займався складанням допоміжних математичних, астрономічних і геодезичних таблиць. Герой Праці (1932). Заслужений діяч науки РСФРР.
Петро Володимирович фон Ґлазенап (* 02(14).ІІІ.1882, м. Ґжатськ (нині — м. Ґаґарін Смоленської області, РФ) — † 27.V.1951, м. Мюнхен, ФРН) — російський офіцер, воєначальник Російської імператорської, Добровольчої та Північно-Західної армій. Під час Громадянської війни у Росії — учасник Білого руху (ХІІ.1917—21.І.1920). Першопоходнік (учасник 1-го Кубанського (Крижаного) походу молодої Добровольчої армії взимку — навесні 1918 р.). Генерал-лейтенант (24.ХІ.1919).