ЦЀҐЕ ФОН МАНТО̀ЙФЕЛЬ О̀тто (Отто̀н) Максимович

ЦЀҐЕ ФОН МАНТО̀ЙФЕЛЬ О̀тто (Отто̀н) Максимович (нім.: Zoege von Manteuffel Otto; * 29.ІІІ(10.IV).1822, м. Ревель (нині ¾ Таллінн, Естонія) — † 03(15).V.1889, там само) — російський офіцер німецького походження (із прибалтійського німецького баронського роду), художник-живописець, громадський діяч. Батько: Карл Маґнус (* 16(27).VII.1789 — † 1844) — письменник, закінчив курс у Дерптському університеті; займався сільським господарством у своїх родових маєтках «Альті» і «Ной-Гармі» в Естляндській губернії (нинішня Естонія). Надрукував: «Ueber das Sinken der Preise der Landbaueszeugnisse in Russland» (СПб., 1829). Мати: Доротея (Даша) Григорівна, уроджена фон Берґ (батько → Ґреґор фон Берґ). Батьки мали 2-х дочок і 8 синів. 3-й син — Отто Максимович. 6-й син, молодший брат Оттона — Микола Максимович (* 01(13).Х.1827 — † 14(26).VII.1889) — російський генерал-лейтенант, учасник Туркестанських походів і Російсько-турецької війни 1877–1878 рр. У 1836—1839 рр. Отто навчався у Соборній парафіяльній школі у Ревелі, у 1840 р. ¾ у школі художників В. фон Кюґельґена у м. Балленштедті (Ангальт, нині — Німеччина), а у 1841—1845 рр. ¾ в Академії мистецтв у м. Дюссельдорфі (Німеччина).  Потім жив у мм. Ревелі і Санкт-Петербурзі, брав участь у розписуванні Ісаакіївського собору. У ІІІ—V.1846 р. відвідував рисувальні класи Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Із 1851 р. жив у м. Москві, потім ¾ у Харківській губернії. У 1859 р. жив у м. Лебедині, де служив у одному із розквартированих у місті полків — ймовірно, у Вознесенському уланському принца Гессенського полку. Тут він познайомився із Т. Г. Шевченком. Цеґе фон Мантойфель був серед тих, хто щиро зустрів українського поета. Він намалював картину «Пікнік» — своєрідний груповий портрет лебединських знайомих Шевченка (не збереглася). Якщо картина «Пікнік» не збереглася, то полотну «Поміщицький дворик» повезло більше: воно не лише добре збереглося, а й постійно експонується у Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва. На картині майстерно зображено садибу братів Олексія і Максима Михайловичів Залеських, які у VI.1859 р. тепло приймали великого українського поета і художника Тараса Шевченка. О. М. Цеґе фон Мантойфель одружився у маєтку «Ной-Гармі» 20.І(01.ІІ).1871 р. із графинею Емілією фон Решах-Ріт. Із 1871 р. жив у с. Ґут Льора (Естонія), пізніше ¾ у м. Ревелі. Твори: портрети; багатофігурні пейзажі; українські сільські сцени; вівтарні камені для церков у замку Фелліні (Вільянді) і мизі (садибі) Єґелехті (Естонія).

У продовження теми …

Історична довідка про рід Мантойфелів

Мантойфель — графський і баронський рід, що його також іменують Цеґе фон Мантойфель, бере початок із 1226 р. і походить із Померанії (історичний край на Північному Заході нинішньої Польщі та Північному Сході нинішньої Німеччини), звідки у XIII ст. одна його гілка переселилася в Естляндію (нині — Естонія). У Пруссії (німецькій країні на узбережжі Балтійського моря у 1525—1947 рр.) існувало кілька гілок роду Мантойфелів. Рід баронів Цеґе фон Мантойфелів був внесений у матрикул Курляндського дворянства 17(27).Х.1620 р. Одна гілка цього роду отримала у 1760 р. графський титул Римської імперії. Рішеннями Урядового Сенату, від 10(22).VI.1853 і 28.ІІ(12.ІІІ).1862 рр., за курляндським дворянським прізвищем Цеґе фон Мантойфель був визнаний баронський титул. Рід Мантойфелів внесений у дворянські матрикули острова Езель (нині — Сааремаа) в усіх 3-х Прибалтійських губерніях Російської імперії (Естляндській, Ліфляндській і Курляндській; останні 2  — нинішня Латвія).

Різноманітні, численні гілки роду Мантойфелів використовували і різні родові герби:

 

  • Опис родового герба Цеґе фон Мантойфелів: У срібному полі чорний 2-головий під двома золотими коронами орел із золотим озброєнням, що сидить на зниженому червленому поясі і супроводжуваний по краю блакитним поясом. Щит увінчаний коронованим шоломом. Нашоломник: чорні розпростерті орлині крила, обтяжені кожне червленим та блакитним перев’язами, покладеними поперек крила. Намет: чорний, підкладений сріблом.
  • Опис іншого варіанту родового герба Цеґе фон Мантойфелів: У срібному полі чорний орел із золотим озброєнням, що сидить на зниженому блакитному поясі і супроводжуваний по краю золотим поясом. Щит увінчаний коронованим шоломом. Нашоломник: чорні розпростерті орлині крила, обтяжені кожне блакитним і золотим перев’язами, покладеними поперек крила. Намет: чорний, підкладений сріблом.

Як бачимо, відмінності між обома варіантами незначні.

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

Джерела:

  1. Zoege v. Manteuffel, Otto // http://www.bbl-digital.de/eintrag/Zoege-v.-Manteuffel-Otto-1822-1889/
  2. Графы, бароны и дворяне МАНТЕЙФЕЛИ // Долгоруков П. В.Российская родословная книга. — СПб.: Тип. Э. Веймара, 1856. — Т. 3. — С. 175—178.
  3. Мантейфель // https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8C
  4. Мантейфель, графский и баронский род // https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B8_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B4
  5. Цеге-фон-Мантейфели // https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%B3%D0%B5-%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%B8
  6. ЦЕГЕ-ФОН-МАНТЕЙФЕЛЬ Отто Максимович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 479.
0 Comments

ЗВ'ЯЗАТИСЯ З НАМИ

Якщо Вам є що нам сказати пишіть. І бажано Українською ))

Відправка …

©2017 Demchenko Sergii

Facebook

Log in with your credentials

або    

Forgot your details?

Create Account

Перейти до панелі інструментів