ДОБРОСЕЛЬСЬКІ

ДОБРОСЕЛЬСЬКІ — дворянський рід Царства Польського, власники земельних маєтків на Лебединщині у ХІХ — на поч. ХХ ст. Походять від Станіслава, який Сеймовою постановою 1658 р. був призначений Депутатом на Радомський  Трибунал. Рід дворян Добросельських користувався гербом Холева. Опис герба: У червоному полі — меч, у золото оправлений, вістрям донизу, між двома скобами, зверненими назовні. У наверші шолома 5 страусових пір’їн. У районі нинішнього с. Олексенкового Лебединської міськради у 1-й пол. ХІХ ст. існувало с. Добросельське, яке у 2-й пол. ХІХ ст. уже називалося хутором Олещенковим (Олексієнковим). Добросельські проживали у м. Лебедині, мали земельні володіння у с. Михайлівці та на хуторі Марусиному (с. Марусине у радянські часи відносилося до територіальної громади Марківської сільради Білопільського району (нині — неіснуюче, ліквідоване у 1980-х рр. під час укрупнення сільрад)).

У продовження теми …

Відомі представники роду дворян Добросельських на Лебединщині:

• Олексій Дем’янович (* 17?? — † після 1808) — меценат. У 1808 р. пожертвував 2.500 рублів на перенесення дерев’яної церкви Різдва Христового (не збереглася) на Мироносицьке кладовище м. Лебедина. Храм на новому місці було освячено в ім’я Святих Жон-Мироносиць.
• Петро Олексійович (* 18?? — † 18??) — поміщик Лебединського повіту, титулярний радник, земський справник (член повітового Земського Суду, за традицією — капітан-справник), громадський діяч. Син Олексія Дем’яновича, батько Петра, Володимира й Олександра Петровичів. Хрещений батько у 4-х дітей поета-романтика Михайла Миколайовича Петренка. Невідома на ім’я його дружина мала у Лебединському повіті 451 десятину землі.
• Петро Петрович (* ≈ 1861/1863 — † 19??) — громадський діяч. Онук Олексія Дем’яновича, старший син Петра Олексійовича, старший брат Володимира й Олександра Петровичів. Закінчив університет. На поч. ХХ ст. — гласний Лебединського повітового і Харківського губернського земств, член редакційної комісії земства, почесний мировий суддя. Заступник голови Харківської губернської земської управи, завідувач економічного відділу. Член опікунської ради Лебединського ремісничого училища. Тривалий час жив у м. Харкові.  
• Володимир Петрович (* ≈ 18?? — † 19??) — громадський діяч, прапорщик запасу. Онук Олексія Дем’яновича, середній син Петра Олексійовича, молодший брат Петра Петровича, старший брат Олександра Петровича. Наприкінці ХІХ ст. — гласний Лебединського повітового земства. На поч. ХХ ст. протягом 6 років був земським начальником у Лебединському повіті. Член опікунської ради Штепівського Олександрівського ремісничого училища, розпорядчого комітету з організації сільськогосподарської виставки у м. Лебедині (1900).
• Олександр Петрович (* ≈ 18?? — † після 1913) — громадський діяч, поручик у відставці. Онук Олексія Дем’яновича, молодший син Петра Олексійовича, молодший брат Петра і Володимира Петровичів. Наприкінці ХІХ — на поч. ХХ ст. — земський начальник, почесний мировий суддя, член Лебединської повітової земської управи, опікунської ради Лебединського ремісничого училища, розпорядчого комітету з організації сільськогосподарської виставки у м. Лебедині (1900), Лебединського повітового комітету піклування про народну тверезість, наради із медичних питань при Лебединській повітовій земській управі (1911—1913). Опікун Курганського народного училища. Жив у м. Лебедині.
• Антон Матвійович (* 18?? — † 20.ХІІ.1884/01.І.1885) — громадський діяч, поручик. Старший брат Василя Матвійовича. На поч. 1880-х рр. — предводитель дворянства Лебединського повіту, голова Лебединської повітової земської управи, Товариства взаємного кредиту Лебединського повітового земства, почесний мировий суддя, член Лебединського відділення Комітету піклування про в’язниці.
• Василь Матвійович (* 18?? — † 1902) — громадський діяч, статський радник, благодійник. Молодший брат Антона Матвійовича. Наприкінці ХІХ — на поч. ХХ ст. — предводитель дворянства Лебединського повіту, гласний Лебединського повітового і Харківського губернського земств, почесний і дільничний мировий суддя (с. Марківка, нині — у Білопільському районі). Член Лебединського відділення Комітету піклування про в’язниці, опікунської ради Лебединського і Штепівського Олександрівського ремісничих училищ, розпорядчого комітету з організації сільськогосподарської виставки у м. Лебедині (1900).
• Марія Павлівна (* 18?? — † після 1903) — громадська діячка, філантроп. Дружина Василя Матвійовича. Із 1880-х рр. — член опікунської ради Лебединської жіночої прогімназії (із 1903 р. — жіноча гімназія). Мала маєток у с. Марківці. Абонент 1-ї у Російській імперії сільської телефонної лінії (1899). На поч. ХХ ст. пожертвувала Лебединському повітовому земству кошти на потреби Марківської земської лікарні і для надання матеріальної допомоги бідним мешканцям Марківської волості.        

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

Джерела:

1. Власенко В. М. ДОБРОСЕЛЬСЬКІ // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 133.
2. ГЕРБ ХОЛЕВА // https://gerbovnik.ru/arms/1641.html
3. Історичний проект «Минуле і сьогодення міста Лебедина». Частина # 3. ЦЕРКВА РІЗДВА ХРИСТОВА // http://artmuseum.lebedyn.org/2017/06/27/istorychnyj-proekt-mynule-sogodennya-mista-lebedyna-chastyna-3-tserkva-rizdva-hrystova/
4. Михайло Петренко: Життя і творчість: Художні тексти, дослідження, документи / Упоряд. О. Є. Петренко, О. О. Редчук. — К.: «Фенікс», 2013. — С. 209–210.