БІЛОУС (Білоусович) Лука Іванович (* 1706, м. Гадяч (нині — Полтавської області) — † 30.ІІІ(10.IV).1761, м. Київ) — український церковний діяч, 42- й архімандрит Києво- Печерської лаври (21.VI(02.VII).1752—30.ІІІ(10.IV).1761). Син українського козака, постригся у чернецтво у Києво- Печерській лаврі у 1713 р. при архімандриті Романі Копі і у 1745 р. був призначений намісником Брянського Свенського Успенського монастиря; у цьому монастирі він заклав у 1749 р. соборну Успенську церкву і побудував кам’яну огорожу; незабаром після цього він повернувся у Києво- Печерську лавру у число братії, де був 21.VI(02.VII).1752 р. посвячений в архімандрити із призначенням намісником Києво- Печерської лаври (42- й архімандрит Києво- Печерський). 15(26).VIII.1759 р. із благословення преосвященного Іосафа Міткевича, з ініціативи і стараннями архімандрита Луки розпочалося будівництво нового кам’яного собору Успіння Богородиці у сотенному містечку Межирічі (нині — село Лебединського району), який мав замінити старі дерев’яні церкви: Воскресіння, Михаїла, Трійці, Успіння та Миколая. Зразком став Успенський собор у м. Охтирці (1728—1738 рр., не зберігся).
У соборі зберігався подарунок архімандрита Луки — церковно- службова книга «Тріодь» (К., 1743) із дарчим написом: «Сия книга килейная архимандрическая, в церковь соборную Успения Пр. Богородицы Межирицкую Лавры Киевопечерския от архим. Луки. 1757». Будівництво собору закінчилося у 1775 р. на пожертви полкового судді І. С. Пустовойтова та надвірного радника Ф. К. Яцини. Споруджений у рідкісному храмовому стилі, притаманному Слобожанщині, собор є цінною пам’яткою української національної архітектури епохи бароко. Виглядає він настільки велично, що його можна прийняти за середньовічний замок або монастир, що укриває за своїми стінами послушників. Наприкінці XVIII ст. церква служила ще й сигнальною спорудою. Саме сюди тікали у разі пожежі, тут дзвонили в усі дзвони і набирали воду, щоб її загасити. Храм дожив до наших днів, але зі значними втратами: у часи більшовицького гоніння на православ’я були розібрані дзвіниця, церковна огорожа, баня. Були знищені стародруки (у т. ч. й подарунок архімандрита Луки), архів. А ще втрачені ікони давнього письма. Чимало із них належали межиріцьким іконописцям.
В. І. КРАВЧЕНКО,
історик- краєзнавець
Джерела:
- БІЛОУС (Білоусов) Лука Іванович // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно- видавниче об’єднання «АС- Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 51‒52.
- Киево- Печерская лавра // https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%BE- %D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0
- Лука Белоусович // http://enc- dic.com/enc_biography/Luka- belousovich- 40332.html
- Лука Белоусович // http://gufo.me/content_bigbioenc/luka- belousovich- 161795.html
- Православные храмы и монастыри Харьковской губернии (1681—1917): Альбом- каталог. — Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. — С. 27.
- Ткаченко Б. І. Лебедія: Історичні нариси в 2- х книгах. — Книга 1. — Суми: Видавництво «Слобожанщина», 2000. — С. 286.
- Успенский собор в Межириче // http://lebedin.glo.ua/cultura/uspenskij- sobor- v- mezhiriche.html
- Успенский собор, Межирич // https://ua.igotoworld.com/ru/poi_object/71283_uspenskiy- sobor- mezhirich.htm
