ШИДЛОВСЬКІ (Шилови)

0
1184
  1. ШИДЛОВСЬКІ (Шилови) — слобожанський козацько-шляхетсько-старшинський і дворянський рід Російської імперії (XVIIпоч. ХХ ст.). Були старшиною Харківського та Ізюмського слобідських козацьких полків. Займали полковницькі уряди. Після скасування полкового устрою Слобожанщини злилися із загальноімперською аристократією. За проханням Григорія Романовича Шидловського, «Шидловські» були внесені у 1786 р. до VI-ї частини родовідної книги Харківської губернії. Майже у той самий час (1790), за проханням його 5-юрідного брата Євдокима Степановича Шидловського, «Шидловські» були внесені до VI-ї частини родовідної книги Воронізької губернії. Опис родового герба Шидловських: щит розділений на 4 частини, із них у 1-й на срібному полі видно лева, що виходить із червоної стіни; у 2-й у золотому полі позначена стріла гострим кінцем до верхнього правого кута; у 3-й у блакитному полі зображений золотий хрест на срібній підкові, яка звернена донизу шипами і всередині неї золота 6-кутна зірка; у 4-й частині у червоному полі видно срібну стрілу, що летить до срібного ж місяця, зверненого рогами донизу, а по боках стріли знаходяться по одній золотій 6-кутній зірці. Щит увінчаний звичайним дворянським шоломом із дворянською на ньому короною. Намет на щиті золотий, підкладений блакитним і червоним. Щит тримають два леви. Окрім того, представники роду користувалися польськими гербами Еліта і Любич. Шидловські — великі землевласники Харківської губернії, зокрема власники земельних маєтків у Лебединському повіті наприкінці ХІХ — на поч. ХХ ст.

    У продовження теми …

    Загальні відомості

    В описах шляхетської родини Шидловських зазначається, що вони походять із Польщі. За переказами, першим відомим у роду був Козьма Васильович Шилов, який у 7043 (1535) р. прибув із Польщі у Московію служити до Великого князя Василія Івановича, за що його нащадкам були пожалувані маєтки у Суздальському повіті. Служили вони при московських царях стряпчими, жильцями, стольниками. Один із них -стольник і Ізюмський полковник Федір Володимирович Шилов (* до 1677 — † 1719) або Шидловський -від московського царя Петра I у 1701 р. отримав маєтки. У 1710 р. царським наказом полковник Лаврентій Іванович Шидловський (* 1687 -† 1735) був призначений у Харківський слобідський козацький полк генерал-майором на місце свого дядька Федора Володимировича Шидловського. Сини Лаврентія — Роман і Григорій — вважалися найбагатшими землевласниками Слобожанщини. Багато Шидловських були громадськими і державними діячами Російської імперії.

    Походження прізвища

    Шидловські вважається польським прізвищем, яке походить від польського слова «Шило» (пол. Szydło). Також перші представники роду на Слобожанщині (Федір Володимирович та Лаврентій Іванович) також іменуються Шиловими. Окрім слобідсько-українського шляхетського роду Шидловських, також є польський шляхетський рід Шидловських (пол. Szydłowscy).

    Поява Шидловських на Слобожанщині

    Першим задокументованим Шидловським (Шиловим) на Слобожанщині був Федір Володимирович. За батька йому називають сотника московських стрільців Володимира Васильовича Шилова. У зв’язку з тим, що полковник Харківського та Ізюмського полків Донець-Захаржевський Григорій Єрофійович був тестем Федора Володимировича, то після смерті полковника (1693) Харківсько-Ізюмське козацтво благало царя Петра І за малолітством «Донцівських дітей» поставити Ізюмським полковником родича померлого Григорія Єрофійовича. Через деякий час Федір Володимирович стає також Харківським полковником, у цей же час з’являються згадки про його небожа Лаврентія Івановича, який був при дядькові наказним полковником (1708). Чугуївським воєводою був іще один небіж Федора Володимировича Григорій Іванович.

    Відомі представники роду

    У зв’язку з тим, що рід був доволі розгалуженим, а також унаслідок того, що, окрім слобідських Шидловських, були в Російській імперії іще шляхетські роди, остаточно скласти усіх відомих представників роду складно. Тому розпис роду складається із двох частин: 1-а -відома спорідненість, та 2-а -перелік представників Шидловських, спорідненість яких гіпотетична або не вписана у поколінний розпис.

    • Володимир Васильович (?) Шилов (чернець Василь) (1) (XVII ст.) -перший історично достовірний представник родини Шидловських (Шилових), правнук першого вихідця із Польщі. Відомостей про нього майже немає. Батько 1-го Шидловського на Слобідській Україні (2) та дід засновника слобідських Шидловських (3). Вважається сотником московських стрільців. Згідно з Уставом (1682), подарованим його сином Федором Володимировичем (2) у Покровський монастир м. Харкова, дружину Володимира Васильовича звали Марією. Наприкінці життя став ченцем на ім’я Василь.
      • Федір Володимирович Шидловський (Шилов) (2) (* до 1677 -† 1719) -син Володимира Шилова (1). Зять Григорія Єрофійовича Донець-Захаржевського. У 1691 р. заснував та оселив слободу Старий Мерчик. Козацький полковник Ізюмський (1693¾1711) та Харківський (1706¾1709). У 1707¾1711 рр. бригадир Слобідських козацьких полків (головний військовий керманич Слобідських полків). Із 1707 р. – бригадир Московської армії, із 1709 р. –генерал-майор. У 1711 р. знятий із посади та заарештований за обвинуваченнями у розкраданні грошей та перевищенні влади за часів походу у Польщу (він мав необережність нажити собі ворога -царського фаворита князя Меншикова). Вироком була страта, проте за проханням харківських та ізюмських козаків її скасували, але у нього відібрали усі чини і здійснили повну конфіскацію майна. Останні дні жив у родичів у мм. Москві та Харкові.
      • Іван Володимирович Шидловський (2) -син Володимира Шилова (1) та брат Федора Володимировича (2). Мав синів Григорія (3) та Лаврентія (3) (засновника слобідської родини Шидловських).
        • Григорій Іванович Шидловський (3) -син Івана Володимировича (2). Небіж Федора Володимировича Шидловського (2). Воєвода Чугуївський.
        • Лаврентій Іванович Шидловський (Шилов) (3) (* 1687 — † 1735) -син Івана Володимировича (2). Небіж Федора Володимировича Шидловського (2). Промосковський козацький військовий та державний діяч в Україні поч. XVIII ст., мав великі земельні володіння на Харківщині. Лаврентій з’явився на Слобідській Україні одночасно зі своїм дядьком — Федором Володимировичем — полковником Ізюмським та Харківським. Після того, як дядько став полковником Харківського слобідського козацького полку, Лаврентій займає при ньому посаду наказного полковника (із 1708 р.). Наказний полковник (1708¾1710) та полковник Харківського слобідського козацького полку (1710¾1712; коли Федора Володимировича було заарештовано за звинуваченнями у перевищенні влади та розкраданні). Пізніше його було скинуто московським царем Петром І із полковництва та переведено до Ізюмського слобідського козацького полку. Полковник Ізюмського полку (1730¾1734). Л. І. Шидловський став засновником російської дворянської родини Шидловських на Слобідській Україні.
          • Григорій Лаврентійович Шидловський (4) -син Лаврентія Івановича (3).
          • Микола Лаврентійович Шидловський (4) -син Лаврентія Івановича (3). Харківський полковий осавул. Одружений був з Акулиною (Акилиною) Костянтинівною, донькою Костянтина Григоровича Донець-Захаржевського. Родина мала сина Іларіона Миколайовича (5). У віно за дружину було дано с. Куньє.
          • Роман Лаврентійович Шидловський (4) (* ≈ 1714 -† 1779) -син Лаврентія Івановича (3). Майор. Був одружений із Ширай Катериною Федорівною (* 1728 -† 1756). Родина мала 4-х синів (5): Михайла (* 1750 -† після 1805), Григорія (* 1752 -† 1820), Миколу (* 175? -† 1820), Романа (* 175? -† не пізніше 1835).
            • Іларіон Миколайович Шидловський (5) -син Миколи Лаврентійовича (4) та Акулини Костянтинівни.
            • Михайло Романович Шидловський (5) (* 1750 -† після 1805) -син Романа Лаврентійовича (4). У 1779 р. купив у князя В’яземського селище Троїцьке. Майор (1801). Харківський повітовий маршалок шляхти (1801¾1804). Був одружений із Авдотьєю Миколаївною, дочкою майора Миколи Петровича Дуніна. Шлюб був невдалим, дружина, забравши гроші, утекла (1805) від чоловіка та дітей із коханцем. Родина мала 2-х синів: Миколу (6) та Романа (6).
            • Григорій Романович Шидловський (5) (* 1752 -† 1820) -син Романа Лаврентійовича (4). Дійсний статський радник. Валківський повітовий маршалок шляхти (1780¾1783). Харківського намісництва маршалок шляхти (1783¾1789). Заступник Харківського намісника (1784¾1796). Слобідсько-Український віце-губернатор (1796¾1800). Очолював Харківську казенну палату. Культурний діяч Слобожанщини, письменник, поет, перекладач. Був членом Попівського гуртка Палицина О. О., де співпрацював із більшістю просвітницьких та культурних діячів Слобожанщини того часу. Будучи заможним землевласником, зоставив по собі пам’ять також побудованими храмами у слободах Старому (1778) та Новому Мерчиках (1782), у Райському (1780) та в Олександрівці (1795). Також знаковою подією стала побудова у родовому маєтку Шидловських у Старому Мерчику величного палацу. Мав сина Федора (6).
            • Микола Романович Шидловський (5) (* 175? -† 1820) -син Романа Лаврентійовича (4). У 1758 р. отримав ярлик на поставку свого вина до м. Чугуєва, у казенний винний магазин. Після розподілу спадщини батька (1779) отримав у спадок сс. Куньє та Катеринівку. Побудував у Куньєму палац та винокурню. Ізюмський повітовий маршалок шляхти (1783¾1786, 1801). Капітан (1786), після виходу у відставку –колезький асесор (1801). Був одружений із Марією Іванівною (у дівоцтві Капустянська) (* 1767 -† 28.ІІІ(09.IV).1855). У придане дружина йому принесла слободу Іванівку. Викупив у Василя Андрійовича Зарудного частину с. Букиного. Після його смерті дружина, побудувала кам’яну церкву Покрови Богородиці (1822), а зі старої дерев’яної зробила родинну крипту Шидловських. Родина мала дитину -доньку Катерину (6).
            • Роман Романович Шидловський (5) (* 175? -† не пізніше 1835) –син Романа Лаврентійовича (4). Після смерті батька (1779), при розподілу спадку між братами йому дістаються с. Богуславське і хутір Кременецький. За життя постійно купував землі на Харківщині. У 1783 р. придбав у Бужинського хутір Задонецький та перейменував його на Романівський. Лейб-гвардії прапорщик (1786). У 1787 р. придбав у Івана Дмитровича Пашкова маєток у селищі Савино-Іванівці. У 1792 р. придбав у поручика І. Я. Таранухіна землі у Буряківському Бурчаку та Сухенькому Байраці. Був одружений із Варварою (* 17?? -† 1799/1804). Після смерті дружини жив відлюдкувато.
              • Микола Михайлович Шидловський (6) -син Михайла Романовича (5) та Авдотьї Миколаївни. Поручик (1825). Одружений із Євдокією. Родина мала дітей (7): Михайла, Дмитра та Миколу.
              • Роман Михайлович Шидловський (6) -син Михайла Романовича (5). Корнет (1830). Був власником маєтку у слободі Знаменській (Валківський повіт).
              • Федір Григорович Шидловський (6) -син Григорія Романовича (5). Увесь спадок передав племінниці Наталі Олексіївні Орловій-Денисовій (7), оскільки його син утік із двоюрідною сестрою закордон. Володів Старим Мерчиком.
              • Катерина Миколаївна Меллер-Закомельська (6) -донька Миколи Романовича (5) та Марії Іванівни. Була єдиною дитиною родини. Одружена із гвардійським капітаном бароном Георгієм Петровичем Меллер-Закомельським.
              • Олексій Романович Шидловський (6) -син Романа Романовича (5).
                • Михайло Миколайович Шидловський (7) -син Миколи Михайловича (6) та Євдокії.
                • Дмитро Миколайович Шидловський (7) -син Миколи Михайловича (6) та Євдокії.
                • Микола Миколайович Шидловський (7) -син Миколи Михайловича (6) та Євдокії.
                • Олександр Романович Шидловський (7) -син Романа Михайловича (6). Дійсний статський радник. Харківський губернський маршалок шляхти (1876¾1885).
                • Наталя Олексіївна Орлова-Денисова (Лужина, Шидловська) (7) (* 1821 -† 1883) -донька Олексія Романовича (6). Дружина полковника лейб-гвардії козацького полку графа Миколи Васильовича Орлова-Денисова (* 1815 -† 1855), сина героя Наполеонівських війн, а також партизанського керівника, генерала від кавалерії Орлова-Денисова Василя Васильовича. Мала судову суперечку із родичами за слободу Старий Мерчик. Виграла її у суді (≈ 1838 р.). У 2-му шлюбі -Лужина (із 1857 р.), дружина генерал-лейтенанта Івана Дмитровича Лужина (* 1802 -† 1868). Фактично остання власниця Старого Мерчика із Шидловських.

    Лебединська гілка роду Шидловських:

    • Микола Миколайович Шидловський полковник. Одружений із Варварою Олександрівною (Олексіївною-?). Мали 6 дітей: Митрофана, Михайла, Сергія, Костянтина, Олександра та Олену.
      • Митрофан Миколайович Шидловський (* 18?? -† 19??) –син Миколи Миколайовича і Варвари Олександрівни (Олексіївни) Шидловських.
      • Михайло Миколайович Шидловський (* 18?? -† 1916) –син Миколи Миколайовича і Варвари Олександрівни (Олексіївни) Шидловських. Громадський діяч поч. ХХ ст. Член Лебединської повітової земської управи (1913). Мешкав у с. Тучному Лебединського повіту (нині — Білопільського району).
      • Сергій Миколайович Шидловський (* 18?? -† після 1916) –син Миколи Миколайовича і Варвари Олександрівни (Олексіївни) Шидловських. Громадський діяч, прапорщик запасу. Закінчив реальне училище. На поч. ХХ ст. — земський начальник, дільничний мировий суддя, із 1910 р. — гласний Лебединського повітового земства, член повітової сільськогосподарської ради, у 1916 р. — член опікунської ради Лебединського ремісничого училища. Мав у Лебединському повіті 125 десятин землі.
      • Костянтин Миколайович Шидловський (* 1870 -† 19??) –син Миколи Миколайовича і Варвари Олександрівни (Олексіївни) Шидловських. Громадський діяч, колезький асесор. Закінчив Пажеський корпус. Мешкав на хуторі Лідиному Тучнянської волості Лебединського повіту (нині — селище Лідине Білопільського району).
      • Олександр Миколайович Шидловський (* 18?? -† після 1917) –син Миколи Миколайовича і Варвари Олександрівни (Олексіївни) Шидловських. Громадський діяч. Закінчив Харківський університет. Гласний Лебединського повітового земства (1913—1917). Мав у Лебединському повіті 127 десятин землі (1914).
      • Олена Миколаївна (* 18?? -† 19??) –донька Миколи Миколайовича і Варвари Олександрівни (Олексіївни) Шидловських. Мешкав у с. Тучному Лебединського повіту (нині — Білопільського району).

    В. І. КРАВЧЕНКО,

    історик-краєзнавець

    Джерела:

    1. Василь Шидловський // http://rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:688448
    2. Василь Шидловський -Повне дерево // http://rodovid.org/wk/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96:Tree/688448  
    3. Василь Шидловський -Поколінний розпис // http://rodovid.org/wk/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96:ChartInventory/688448
    4. Власенко В. М. ШИДЛОВСЬКІ // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 504.
    5. Гордаски Лика. Historical Rehab of Ukraine-Ruthenia (Історична реабілітація України-Рутенії) //   http://historyukrainian.blogspot.com/2016/09/1711.html  
    6. Заруба В. М. КОЗАЦЬКА СТАРШИНА ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ (1648—1782): ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД ТА РОДИННІ ЗВ’ЯЗКИ. — Дніпропетровськ: ЛІРА, 2011. — С. 898.
    7. На все приходить час розплати // http://uahistory.com/topics/famous_people/1869#prettyPhoto; також: http://zukrainyuvserci.uol.ua/text/13795965/
    8. Рід: Шидловські // http://uk.rodovid.org/wk?title=%D0%A0%D1%96%D0%B4:%D0%A8%D0%B8%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96&limit=100&offset=0
    9. Шидловские // https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5
    10. Шидловський Григорій Романович // https://wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
    11. Шидловський Лаврентій Іванович // https://wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
    12. Шидловський Федір Володимирович // https://wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
    13. Шидловські // https://wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96