САМОЙЛОВИЧІ

САМОЙЛОВИЧІ — кілька українських козацько-старшинських родів різного походження. Найбільш відомий серед них походить від священика Самуїла (Самійла) (сер. XVII ст.). Прізвисько «Поповичі».

І покоління:

• Самуїл (Самійло) Самойлович (сер. XVII ст.) — правобережний священик містечка Ходоркова (нині село Попільнянського району Житомирської області) (під час Руїни перейшов на священство у містечко Красний Колядин Прилуцького полку — нині село Талалаївського району Чернігівської області). Мав 4-х синів.

ІІ покоління:

• Іван Самійлович(Самойлович) (Попович) (* ≈ 1630, м-ко Ходорків — † 1690, м. Тобольськ, Московське царство) — український політичний та військовий діяч, реформатор, гетьман Війська Запорозького (1672—1687), очільник Гетьманщини Лівобережної України та «Обох боків Дніпра» (від 1676 р.). Намагався приєднати до козацьких територій Слобожанщину, але невдало. Закінчив своє життя у засланні внаслідок змови князя Василя Ґолицина та частини старшини на чолі з Іваном Мазепою.

∞ Марія Іванівна Голуб–Багатая (* 16?? — після 1687, м-ко Седнів, нині — смт на Чернігівщині) ¾ дочка красноколядинського обивателя.

• Василь Самійлович(Самойлович) — лебединський священик.
• Мартин (Мартирій) Самійлович (Самойлович) (* 16?? — † після 1687) ¾ роменський протопіп.
• Тимофій Самійлович (Самойлович) (* 16?? — † після 1674) ¾ гадяцький намісник Полтавського полковника М. Пушкаря, роменський священик (1674), згодом протопіп.

ІІІ покоління:

• Семен Іванович Самойлович(Гетьманич) (* ≈ 1660 — † 19(29).V).1685) — наказний гетьман (1679‒1680) і Стародубський полковник (1680—1685). Автор «Літопису Самовидця» пише про нього, що він був «в літах молодих, але розуму старого». У 1685 р. захворів і помер. Похований у Києво-Печерській Лаврі.

∞ (1680) Марія Федорівна Сулима (* 1659 ¾ † після 1705) ¾ онука гетьмана Івана Сулими, дочка Переяславського полковника.

• Григорій Іванович Самойлович(Гетьманич) (* 16?? ¾ † 11(21).ХІ.1687, м. Сєвськ (нині — у Брянській області РФ)) — зять гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького, Чернігівський полковник (1685—1687) і наказний гетьман (1687). Завзятий противник Москви, він був заарештований московітами після Коломацького перевороту і страчений ними у м. Сєвську шляхом відрубування голови.
• Яків Іванович Самойлович (Гетьманич) (* 16?? ¾ † 09(19).VII.1695, м. Тобольськ, Московське царство) — заступив брата Семена на Стародубському полковництві (1685—1687), був заарештований разом із батьком і засланий до м. Єнісейська, а потім до м. Тобольська, де й помер.

∞ Ганна Володимирівна Швейковська (* 16?? ¾ † після 1729) ¾ смоленська шляхтянка, дочка генерал-майора.

• Параска Іванівна (* 16?? — † 20(30).ІІІ.1685, м. Київ) ¾ похована у Михайлівському монастирі м. Києва.

∞ Федір Петрович Шереметєв (* 16?? ¾ † ?) ¾ боярин і Київський воєвода. Похований у Києво-Печерській Лаврі.

• Анастасія Іванівна (* 16?? ¾ † після 1690).

∞ (1690) Князь Юрій Андрійович Четвертинський (* 16?? ¾ † після 1690) ¾ небіж Київського митрополита Гедеона Святополк-Четвертинського.

• Михайло Васильович Самойлович (* 16?? ¾ † після 1692, м. Тобольськ, Московське царство) ¾ небіж гетьмана, військовий товариш. 1675 р. заснував с. Михайлівку (нині Лебединського району). Гадяцький полковник (1678—1687), дістав звання московського стольника (із 1685 р.). 1686 р. одержав царську грамоту на с. Михайлівку Сумського полку та інші маєтки. За участь у змові проти гетьмана І. Мазепи був засланий у 1692 р. до м. Тобольська.

∞ Марія Максимівна Ілляшенко (* 16?? ¾ † 19(29).VIII.1688) — дочка Лубенського полковника. Похована у Новодівочому монастирі у Москві.

• Родіон Васильович Самойлович.
• Євфимія (Юхимія) Василівна (* ≈ 1668 ¾ † 08(19).ІІ.1717) ¾ похована у Чернігівському соборі.

∞ (≈ 1680) Павло Леонтійович Полуботок (* ≈ 1660, хутір Полуботівка (нині — у межах смт Шрамківки Драбівського району Черкаської області)  ¾ † 17-18(28-29).ХІІ.1724, м. Санкт-Петербурґ) ¾ український військовий, державний та політичний діяч. Чернігівський полковник, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722¾1724).

• Марія Василівна (* 16?? ¾ † після 1726).

∞ (1726) Василь Борзаковський (* 16?? ¾ † після 1726) ¾ глухівський протопіп.

• Яків Тимофійович Самойлович ¾ одружився у м. Конотопі. Отримав прізвисько «Калачник».

IV покоління:

• Марія Семенівна-старша.

∞ Михайло Богданович Корсак (*16?? — † до 1727) ¾ смоленський шляхтич.

• Марія Семенівна-молодша (* 16?? ¾ † до 1706).

∞ Антон Андрійович Гамалія (* 16?? ¾ † після 1708) ¾ генеральний осавул.

• Данило Михайлович Самойлович (* 16?? ¾ † після 1692).
• Михайло Родіонович Самойлович (* 16?? ¾ † після 1684).
• Ярема Якович Калачник (Моренець) (* до 1680 ¾ † ≈ 1727) ¾ Варвинський сотник Прилуцького полку.

∞ Пелагея (* 16?? ¾ † після 1737).

До сер. ХІХ ст. відомо іще 6 поколінь роду Самойловичів (переважно уже із прізвищем Боровський/Боровська).

В. І. КРАВЧЕНКО,

історик-краєзнавець

Джерела:

1. Михайло Васильович Самойлович // http://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:285794
2. Михайло Васильович Самойлович ¾ Повне дерево // http://uk.rodovid.org/wk/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96:Tree/285794
3. Михайло Васильович Самойлович ¾ Поколінний розпис // http://uk.rodovid.org/wk/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96:ChartInventory/285794
4. Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Т. 4: П.—С. — К.: Типо-Литография «С. В. Кульженко», 1914. — С. 477—484.
5. Самойловичі // https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96
6. САМОЙЛОВИЧІ // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. — С. 393.
7. Томазов В. В. САМОЙЛОВИЧІ // Енциклопедія історії України: у 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — Т. 9: Прил — С. — К.: Наукова Думка, 2012. — С. 435.
8. Швидько Г. САМОЙЛОВИЧІ // Довідник з історії України (А — Я): Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста.—2-е вид., доопр. і доповн. — К.: Ґенеза, 2001. — С. 714.