ВСТУПНЕ СЛОВО ВІД АВТОРА-УПОРЯДНИКА
«Нація виявляє себе не лише в людях, яким вона дала життя,
а й у тім, яким людям вона віддає почесті, яких людей пам’ятає»
(Джон Кеннеді, 35-й Президент США)
Наша земля — Лебединщина — дала Україні і світові чимало яскравих і цікавих особистостей. Такі виняткові особистості, гідні похвали або осуду, широко відомі або маловідомі, яскраві або непомітні, завжди будуть цікаві людям: адже саме ці історичні особи створювали світ, у якому ми зараз живемо.
Так і виникла ідея Інтернет-проекту про наших знаменитих земляків. Спочатку була думка обмежитися лише 100 особистостями і назвати проект «100 знаменитих лебединців». У процесі відбору персоналій випрацьовувалися різні варіанти назви: «100 великих (видатних, визначних, відомих, знаменитих, славетних) лебединців». Зрештою, велика кількість так чи інакше чимось відомих осіб зумовила зміну назви на «Лебединщина в іменах» і спонукала обмежитися 500 персоналіями.
Цей проект містить мою власну, суб’єктивну відповідь на поставлену проблему: перелік осіб, чий вплив на життя краю, України чи й усього людства був особливо помітним. Я підкреслюю, що тут мова йде саме про силу впливу, а не про людську чи духовну велич.
Перш ніж скласти подібний перелік, треба було обґрунтувати правила відбору. По-перше, сюди включені біографії тільки реальних, а не леґендарних чи міфічних осіб. При складанні переліку я виходив не просто із популярності тієї чи іншої особи або її престижу. Одна справа — слава, талант, благородство характеру, інше — ступінь впливу на хід історії: це не завжди збігається. Вплив не є синонімом позитивної оцінки, тому не дивно, що серед сотень біографій знайшлося місце і геніям зла із геростратовою славою.
Згідно з моїм переконанням, усі, хто внесений у цей перелік, є найпомітнішими постатями в історії Лебединщини. Ступінь впливу на хід історії була для мене визначальним критерієм при відборі біографій. Можна, звичайно, побудувати перелік видатних особистостей, ґрунтуючись на інших критеріях, наприклад, на славі, популярності, мірі таланту, чеснот та інших достоїнств. Я надаю вам, читачу, право проекспериментувати зі створенням вашого власного переліку історичних осіб, виходячи із будь-яких критеріїв у кожній області. Я сам знаходжу відбір найбільш впливових історичних осіб справою одночасно цікавою і повчальною; вважаю, що подібна робота доставила б інтелектуальне задоволення. Зовсім не обов’язково, щоб ваш перелік збігався із моїм. Ви могли б, наприклад, відібрати 100 наймогутніших осіб в історії Лебединщини або 100 найшановніших людей нашого краю. Зрештою, можна влаштувати рейтинґове онлайн-голосування і визначити цю «Велику Сотню Лебединців».
Іще дещо щодо критеріїв розташування біографій. Тут є теж різні варіанти: абетковий, галузевий, географічний, історико-хронологічний принципи. Звісно, абетковий принцип найпростіший і найзручніший, ним послуговуються при укладанні енциклопедій. Галузевий дещо складніший, адже багато відомих особистостей реалізувалися одразу в кількох галузях діяльності. Географічний принцип передбачав би поділ персоналій на 4 категорії: визначні уродженці міста Лебедина, відомі уродженці Лебединського району, видатні люди, діяльність яких пов’язана із Лебедином чи Лебединщиною в цілому. Тут також не все просто: є люди, які народилися в Лебедині, а прислужилися і прославилися у районі, і навпаки, уродженці району здобули славу у районному центрі. Як професійний історик, я віддаю перевагу історико-хронологічному принципові. Адже він надає можливість через біографії визначних особистостей глибше й об’ємніше пізнавати історію рідного краю.
Насамкінець, про географію відбору персоналій і стиль подачі біографій. Загальновідомо, що будь-яке адміністративно-територіальне утворення, на відміну від більш тривких державних суб’єктів, є тимчасовим явищем. Наприклад, Лебединський повіт Харківської губернії наприкінці XVIII ст. (1784 р.) своїми обрисами швидше нагадує нинішній Лебединський район, ніж такий самий повіт початку ХХ ст. Це класичний майже рівнобедрений трикутник, що своєю формою нагадує серце (балка Попів Яр біля с. Пашкиного Московсько-Бобрицької сільради на півдні — урочище Савониха коло с. Помірок Василівської сільради і с. Підсулля Гринцівської сільради на північному заході — урочище Лісне (колишнє село Лісне Великовисторопської сільради) поблизу селища Залізничного Маловисторопської сільради на північному сході). Ось погляньте самі:
Для порівняння — Лебединський повіт початку ХХ ст.:
Отже, будемо дотримуватися орієнтації на традиційну історичну Лебединщину, які б адміністративно-територіальні зміни її не очікували у майбутньому. Я, як автор-упорядник, не претендую на абсолютне авторство усіх текстів і зображень. Більшість із них перебувають у відкритому доступі в мережі Інтернет — на ці джерела подаються гіперпосилання. Лише деякі джерела — власні авторські напрацювання. Велика подяка і доземний уклін усім нашим краєзнавцям за їхні пошуки, знахідки і надбання — О. В. Білику, В. Г. Дудченку, Б. І. Ткаченку, Ю. В. Голоду, А. В. Удоду, В. Ф. Пазиничу, І. Білоножку та багатьом іншим.
Біографічні статті, як правило, будуть складатися із двох блоків: академічна енциклопедична біографічна довідка і, по можливості, белетризована оповідка про ту чи іншу персону. Окрім цілком певних осіб, окремі статті будуть присвячені відомим українським козацько-старшинським і російським дворянським родам, окремим творчим та іншим династіям.
- P. S. На завершення подаю варіанти подальшого адміністративно-територіального устрою Сумщини:
Модель повітового устрою Сумщини (експертна
Районний поділ, запропонований Сумською розробка І. Коліушка) облдержадміністрацією
В. І. КРАВЧЕНКО,
історик-краєзнавець
